«Якщо не буде медиків – смертність у війську буде значно вищою. Все просто. Тому ми тут».Віктор Вікторович – цивільний хірург із досвідом у пластичній хірургії. До 2022 року працював у клініці в Запоріжжі. Потім – мобілізація, служба, переведення у 93-тю бригаду Холодний Яр, і тепер – керівник стабпункту.«Я за погонами не ганяюсь. Уже настаршувався», – усміхається. Але щодня він на місці, у стабпункті, де рятують поранених з фронту. Війна дронів – виклик для військової медицини. На початку повномасштабної частіше були уламкові поранення від мін, артилерії, зараз абсолютна більшість – дрони. Але медики адаптуються. «Колись я особисто контролював кожну важку процедуру, зараз довіряю. Люди виросли, всі знають, що робити і як саме», – ділиться керівник стабпункту.Деякі медики мали б усі підстави повернутись до цивільного життя. Але вони тут, бо від них залежить, чи повернуться бійці додому живими. Ти відчуваєш, що не дарма тут, що хтось побачить рідних, бо ти встиг. І це сильніше за втому.