У Єремії є дуже сильний образ: глина в руках гончаря.

Коли посудина зіпсувалася, гончар не викинув глину. Він узяв ту саму глину і зробив із неї іншу посудину — таку, яку вважав за потрібне.

Мені здається, це прекрасна картина того, як Бог діє з нами.

Ми робимо помилки. Приймаємо неправильні рішення. Інколи самі руйнуємо те, що будували роками. Обставини змінюються, деякі можливості втрачаються, і нам здається: «Все. Я зіпсував Божий план для свого життя».

Але Бог — наш Гончар.

Він не дивиться на нас як на зіпсований матеріал, який уже ні на що не придатний. У Його руках навіть після наших помилок історія не закінчується. Він може взяти наше життя таким, яким воно є зараз, — з його наслідками, втратами, новими обставинами — і формувати далі.

Можливо, це вже буде не та «посудина», яку ми уявляли десять років тому. Можливо, інша форма, інший час, інше місце, інше служіння. Але все ще в руках того самого Гончаря.

Наші помилки можуть змінити обставини, але вони не роблять Бога безсилим.

Поки глина в руках Гончаря — Бог ще формує.

«І зіпсувалась посудина, яку він робив із глини, в руці гончаря; і він знову зробив із неї іншу посудину, яку гончар уважав за добре зробити» (Єр. 18:4).

#думкаДня