"По уступленню з Гетьманства, як відомо, Гетьман Павло опинився в Берліні. Здавалось би, після образ, нанесених своїми, українцями що повалили всю будівлю вимріяної віками Держави, Гетьман Павло мав би заспокоїтись і відійти від політичної діяльности..Ні, гетьман Павло знову уболіває за долю України. Організовує гетьманський рух, Українську Громаду в Берліні, організовує в Берліні Український Науково-Дослідний інститут, протестує проти кривди Українського Народу.. Коротше — далі серед українців, і знову для України.І робив все це без галасу, без биття себе в груди й закликання в "щирості", без зепальних промов, а ділом охороняв інтереси Нації. Як тверезий державний муж, стояв, як та скеля, об яку розбивались усі німецько-власівські провокації. На жаль, не час і не місце про це писати, але історія Йому цього не забуде.Пройдуть ще роки, народ позбудеться соціалістичного чаду і в дорозі до Визволення не забуде про його тлінні останки. На них, у центрі Української Самостійної Держави, воздвигне пам'ятник Великому Гетьманові Павлові рядом з пам'ятниками великих Гетьманів Богдана й Івана. Бо вони творили однаково велике Діло для Українського Народу."— Доктор Дмитро Левчук, "Гетьман Павло Скоропадський в світлі історичних фактів". 1952 р.Телеграм| Ютуб| Inst| X 🇺🇦