Гадяч | Я б хотів, щоб вибори проводили у лютомуУ вас міг виникнути цілий спек...

👤Я б хотів, щоб вибори проводили у лютомуУ вас міг виникнути цілий спектр емоцій і думок, коли ви прочитали цей заголовок. Тож хочу одразу зазначити: мова йде не конкретно про вибори під час воєнного стану, а загалом — про вибори як процедуру, яка відбувалася і буде відбуватися.Написати цю публікацію мене спонукав мій знайомий, який попросив відреагувати на ситуацію в місті з непосипаними дорогами та тротуарами, на яких не одна людина вже послизнулася або, на жаль, отримала травми.Я до останнього не хотів цього робити, бо моя думка, швидше за все, мало кому сподобається. Адже зазвичай прийнято вважати: якщо є проблема, то в неї обов’язково має бути ім’я та прізвище. А отже, потрібно просто визначити, на кого цього разу тикати пальцем і кого звинувачувати в тому, що проблема не вирішується.Звісно, я міг би сказати, що винен міський голова — мовляв, він отримує заробітну плату, надбавки, премії, але при цьому не може проконтролювати належне функціонування комунальних служб тощо.Думаю, значну частину людей така відповідь цілком би влаштувала, адже ці слова лише підтвердили б їхні власні думки, і на цьому пошук винних завершився б.Проте, на мою думку, варто поговорити про очікування в контексті посипання доріг і тротуарів та розділити їх на загальні й особисті. Під загальними я маю на увазі цілком нормальне очікування хоча б мінімальних умов безпеки та комфорту за ті кошти, які ми сплачуємо у вигляді податків. Саме за них мають вирішуватися проблеми з благоустроєм, а також утримується місцевий апарат влади, який мав би контролювати роботу комунальних підприємств і забезпечувати ці базові речі.Але коли йдеться про особисті очікування — і тут я можу говорити лише за себе, — то, чесно кажучи, я не очікував, що в умовах повномасштабної війни ситуація стане кращою, ніж тоді, коли Гадяч відносно спокійно жив у часи АТО/ООС.Я переконаний, що є багато причин, чому ми щороку обговорюємо одні й ті самі проблеми. Одна з них — брак комунальних працівників. І я впевнений, що нині їхня кількість стала ще меншою, тоді як обсяг робіт залишився тим самим, а щоб упоратися з ним, потрібні дні, а не години.Також я неодноразово чув нарікання на власників магазинів, які не посипають тротуари вздовж своїх фасадів. Але тут варто звертатися до правил благоустрою громади. Якщо порушення справді є, потрібно вести діалог, нагадувати про обов’язки та залучати інспектора з благоустрою. Хоча це теж болюче питання, адже формально він ніби має бути, але фактично його ніби й немає.Втім, про ці та багато інших проблем ми можемо лише здогадуватися, оскільки міська рада ніяк не комунікує публічно ситуацію, яка відбувається.Оскільки цей текст і так вийшов досить довгим, перейду до завершення і, зрештою, поясню, чому обрав саме такий заголовок.Мене завжди змушує замислитися вислів, який я часто чую від різних людей: «Для місцевої влади зима знову прийшла неочікувано». Здавалося б, ця фраза дуже вдало описує те, що ми спостерігаємо щороку, коли нарікаємо на роботу комунальників і місцевої влади. Але що робити з людьми, які цю владу обрали? Хіба вони не розуміли, що зима знову прийде і проблеми повторюватимуться з року в рік?А як бути з 65–66% громадян, які взагалі не прийшли на місцеві вибори? Можливо, вони теж забули, що зима знову прийде. Але тепер, коли з’явився реальний ризик отримати травми, про це згадали.Саме тому я б хотів, щоб вибори проводили у лютому. По-перше, це змусило б місцеву владу максимально активно вирішувати питання посипання доріг, тротуарів та інших проблем. А по-друге, байдужість у багатьох змінилася б на злість — а це одне з найсильніших почуттів, яке цілком могло б сприяти зростанню виборчої явки.Тож не будьмо байдужими до власної громади, адже це неодмінно вплине на кожного з нас.