Лаутаро Мартінес дав чемпіонське інтерв’ю La Gazzetta dello SportПро подарунки: «Собі я нічого не подарував. Подарунок – це наступна мета. А ось подарунок від інших – те, що батьки приїхали на свято. Вони не зможуть бути на чемпіонаті світу, тож я радий, що відсвяткували з нами чемпіонство».Про найприємніше повідомлення: «Від бабусі. Вона хворіє, тож це було зворушливо. Коли я був малий, вона працювала прибиральницею в нашій школі. Я допомагав їй, щоб швидше разом піти додому. ЇЇ обличчя на моєму тілі, я зробив татуювання. Прикро, що вона далеко. Цей дубль – для неї».Про завершення кар’єрі в Інтері: «Мені б хотілось цього. У мене ще немає ключів від бази, але майже… Ми з родиною щасливі тут, маємо ресторан, діти ходять в школу, мають друзів. Зараз мені важко уявити нас десь в іншому місті. У футболі всяке буває, але якщо мене не виженуть, я залишуся тут».Про рекорди: «Скажу чесно – я навіть не знаю, скільки голів забив. Знаю, що третій серед найкращих бомбардирів Інтера. Але це все. Чи можу я обійти Меаццу? Було б гарно, бо він – історія Інтера та міста. Я здатний це зробити, але треба знову почати виконувати пенальті".Про ментальний стан: «Чи в найкращій я формі зараз? Так. Я дуже задоволений і впевнений, коли граю. Мені легко, з точки зору тактики також. Раніше так не було. Це все завдяки психологу. Я мав чимало особисті проблем, терапія допомогла. Коли я не забивав, то ставив під сумнів себе самого, думав, чи здатний я взагалі грати в футбол, чи заслуговую бути «десяткою» Інтера. Зрозумів, що мені потрібна допомога».Про клубний чемпіонат світу: «Це був складний момент, мені було важко, я думав про тисячі речей. Я не кажу, що просив, щоб мене продали, але було відчуття – якщо надійне серйозна пропозиція… Я був розчавлений. У такому стані я дав те інтерв’ю, після нашого вильоту. Я сказав те, що думав. Я хотів поділитися тим, що бачив у роздягальні. Мені було боляче, як капітану. Потім Ківу нам допоміг».Про найкращого нападника в світі: «Гаррі Кейн. Вважаю, він кращий за Голана. Те, як він контролює м’яч, як читає гру, як «єднає» команду. Феномен».Про життя після футболу: «Я хочу, щоб мене пам’ятали тим, хто зробив все, що міг. Я не залишуся в футболі, мені не подобається атмосфера за межами поля. Ви про мене не почуєте більше, я зникну».🌐 ДжанлукаЛападула