Вапняк – це осадова порода, що складається переважно з карбонату кальцію (кальциту) або з подвійної вуглекислої солі кальцію і магнію (доломіту). Вапняк часто складається з дрібних скам’янілостей, фрагментів черепашок та інших скам’янілих уламків.
Родовища будівельних вапняків поширені в Україні нерівномірно в залежності від геології регіонів. Вапняки значно поширені в Причорноморській западині та в Криму, Придністров’ї, Карпатах, Донбасі, де вони пов’язані з відкладами палеозойського, мезозойського та кайнозойського віку.
Сфера застосування вапняків включає
металургійну промисловість, де вапняки використовуються як флюсова сировина,
сільське господарство (вапнування ґрунтів, виготовлення антисептиків, мінеральне добриво), цукрову та будівельну промисловість.
Також вони використовуються як природний будівельний матеріал, з якого виготовляють штучний камінь (бутовий, стіновий, облицювальний, архітектурно-будівельний), в гідротехнічному і шляховому будівництві, як залізничний баласт тощо. Жорству, щебінь, піс