Чи не найзручніше пояснення ситуаціям, коли італійська команда без шансів програє в єврокубках, – темп. Низький темп. Ну ви знаєте: в Італії грають у сонний футбол і вміють лише захищатися.Ось і Фабіо Капелло після матчу Ювентус – Штутґарт змарнував чудову можливість промовчати, красиво узагальнивши власну тезу: «Італійський футбол розвивається надто повільно».Тьяґо Мотту такий оригінальний висновок не влаштував, тож він став розповідати щось про сильні якості опонента і свою провину, марно намагаючись обдурити тих, хто в курсі справжньої причини провалу...Мабуть, саме темп винен у тому, що й Брюґґе вчора возив Мілан у першому таймі та що "россонері", бувши в більшості з 40-ї хвилини, по-людськи заграли аж у середині другої половини після заміни великого шанувальника автотюну (недавно мав нещастя вперше ненароком почути "пісню" цього митця, тому треба було десь відрефлексувати).Вінченцо Італьяно, якому пороблено ще з часів Фіорентини, теж говорить про темп як про фактор поразки його Болоньї від Астон Вілли. І саме ця зловісно мізерна інтенсивність перешкоджає його гравцям реалізовувати моменти і нарешті виграти в футбол у когось ще, крім Монци...Певно, також заобрійні швидкості матчів чемпіонатів Португалії та Ізраїлю були підставою для поразок Ювентуса від Бенфіки та Маккабі два роки тому.Цікаво, чому цей жалюгідно низький темп не заважав, наприклад, Наполі й Аталанті громити Ліверпуль, Ромі — Брайтон, а Мілану — поганяти, мов песиків, Ньюкасл по газону Сан-Сіро? А як там Баєр зіграв у фіналі ЛЄ і хто був його суперником?Чомусь не говорили про цей нікчемний темп як непереборний тягар і для цього самого Ювентуса, що переміг удесятьох минулого туру в Ляйпцізі, після чого всі захоплювалися сміливістю тренера, а дехто навіть необачно став називати Юве претендентом на перемогу в ЛЧ...То, може, справа таки в конкретних обставинах (у випадку з Юве-Штутґарт — травми + колосальна різниця в рівнях зіграності та, як наслідок, розвитку команд) чи краще все тлумачити за допомогою дурних напівстереотипів?❤FootballDyvan