У матчі проти Баварії в суботу Баєр рідко ходив у атаку: суперник створював проблеми занадто вміло, володів занадто всеосяжною перевагою й, на диво, виглядав занадто більш зіграним і зрілим, аби гості замислювалися про щось більше за нічию. Баєр фактично зі стартового свистка захищав одне очко... А вчора, проти Мілана, вже Баєр був Баварією. Хотілося б написати, що натомість Мілан був Баєром, але ж очко не захистив не був. Утім, після 51-ї хвилини став узагалі недоБаварією, бо на 51-й хвилині відбувся пропущений гол — перший, хоча цілком міг бути й третім, і четвертим.І гра справді змінилась.Колись давно київське Динамо, у (як тоді здавалося) смутні часи тренерства Блохіна та пізнього Сьоміна, практикувало чудовий стиль футболу — створення моментів пішки чисто на індивідуальній майстерності гравців, попри відчайдушні намагання головних стратегів цього (тобто, власне, створення моментів) не допустити. Клас виконавців, дбайливо придбаних найкращим у світі бізнесменом, іноді навіть дозволяв вигравати дві зустрічі поспіль, притримуючись такої філософії. З трофеями, щоправда, все було трохи складніше. Паулу Фонсека, приїхавши працювати до України, вже не застав на своїх робочих місцях ні Блохіна, ні тим більше Сьоміна, проте, певно, таки добре вивчив передісторію конкурента.Моментів-напівмоментів, створених майже стоячи й ніби ненароком, у "россонері" вчора дійсно вистачало. Епізод із Рейндерсом, який забув, де кнопка "shoot", і до останнього відмовлявся вірити, що опинився перед воротарем; пресинг Морати, який змусив зіграти Градецького з ним у стінку; дальній удар-рикошет Тео з перекладиною після; дальній удар Фофана... Можна згадувати ще.Можна згадувати й про того арбітра, який має звичку робити нотатки на долоні (краще б він їх робив на чолі). Фонсека після матчу зазначив, що не хоче говорити про суддівство і, як годиться в таких випадках, усе-таки сказав: «Арбітр і VAR не просто помилилися, не призначивши пенальті. Вони ухвалювали кожне неправильне рішення проти Мілана».Можна згадувати й про Леау, що зі знанням справи вилежувався й висиджувався на газоні, а також завзято верещав у порожнечу, випрошуючи аут, поки партнери намагались відібрати в суперників м'яч...Можна ще багато про що згадувати, але найкраще знову згадати слова Фонсеки, зронені перед Леверкузеном: «Коли люди говорять про італійські команди, то мають на увазі те саме: що вони чудові в обороні й на контратаках... Ми не хочемо бути такими». Що ж, вони дійсно такими не були.❤FootballDyvan