Позаяк цими вихідними природа відпочивала від АПЛ, відомий аналітик Майкл Кокс, надихнувшись міланським дербі, написав для The Athletic статтю про Серію А. Автор, очевидно, «глибоко» в темі (хвалить позитивні зрушення в італійському суддівстві), втім, оцінка збоку завше цікава. У тексті — чимало порівнянь з Англією. Основну думку, як це часто буває, можна виявити в заголовку: «Італійський футбол болісно повільний, але на диво приємний».Зневажлива, на перший погляд, характеристика зустріла відгомін у численних коментарях читачів (вони втішно вразили, не було жодного зверхнього відгуку про кальчо) під статтею у твіттері та на сайті.Ось найґрунтовніші рецензії: ▪️«Кумедно, як цей телепень Кокс зовсім не згадав, що в першому таймі був один із найкращих футболів 2026 року від початку до кінця, де Модріч диктував гру, а такі бігуни, як Леау та Пулішіч, а також Фофана відкривали простір і боролися із захисниками в атакувальній третині. Порівняйте цей заповзятий футбол із реслінгом кутових між Арсеналом і Челсі минулого тижня. І я пишу як людина, що не є фанатом Серії А. Ця дрочильня в Прем'єр-лізі виходить з-під контролю. Краще вже подивлюся свою команду в Чемпіоншипі, ніж на більшість цих протистоянь «Великої шістки». ▪️«Лечче-Кремонезе був чудовим матчем від початку до кінця. Інтер-Ювентус (4:4) — блискуча атакувальна гра. Міланське дербі було матчем, який Мілан не міг програти, відстаючи від Інтера на 10 очок, і тому був налаштований не програвати. І щойно Модріч отримував м'яч, вони стрімко йшли вперед. Контекст гри задавав її темп. Поговорімо про Прем'єр-лігу. Скільки матчів «великої шістки» за останні 10 років були захопливими? Дуже, дуже мало». ▪️«Щодо тез про Томорі та Келлі. Відсутність Томорі у збірній Англії говорить більше про Саутґейта і Тухеля, ніж про Кальчо. Я більше довіряю думці Паоло Мальдіні про нього, ніж їхній. Присутність Ллойда Келлі в Юве говорить більше про те, наскільки вбого керований Юве, ніж про Серію А, бо він був посереднім, зрідка показуючи хороші ігри. Я також додав би, що хоча Серії А бракує якості Прем'єр-ліги, її приємніше дивитися, і ти відчуваєш ностальгію за ерою футболу, якої більше немає на англійських берегах». Кокс у відповідь чемно вточнив, що матч Мілан-Інтер йому сподобався неіронічно. І погодився з генеральним зауваженням читачів, що первинний — не темп (бо в Англії він був вищим плюс-мінус завжди), а гроші.❤FootballDyvan