На перформансі від тіфозі Болоньї йшлося про «гру, як у раю», проте, авжеж, чогось такого на полі не було і близько.Кубок виносив Роберто Баджо. На трибунах сиділи Лука Тоні, Леонардо Бонуччі, Адріано Ґалліані, Лучано Спаллетті, Яннік Сіннер та багато інших. На спеціальний постамент після єдиного гола перед камерою м'яч поклав Фабріціо Романо.І спеціальні люди, які своїм задумом і виконанням паплюжать національний гімн, звичайно, теж були.Це ж фінал. У фіналах так заведено.А все, що треба знати про конкретно цей, ще два тижні тому розповів Клавдіо Фенуччі, гендиректор Болоньї:«Місце в ЛЧ чи перемога в Коппі? Грати у фіналі на Олімпіко – це мрія. Відповідь очевидна: якби довелося вибирати, ми б воліли привезти додому Кубок Італії». Тож одна команда могла замаскувати недоліки провального сезону, а інша — подарувати цілому місту свято, на яке чекали понад півстоліття. Нейтральний глядач сьогодні не міг бути нейтральним.Кажуть, до Рима з'їхались 30 тисяч «россоблу». Цієї ночі вони не спатимуть.І звісно, Вінченцо Італьяно — з четвертої спроби він нарешті виграв свій трофей.❤FootballDyvan