Що зненавидиш під час війни - ненавидітимеш усе життя. У так званий День Соборності треба зрозуміти, що глобальний розлам нашого суспільства завжди проходив не по лінії Лівобережжя/Правобережжя – а по лінії Креатив/Баласт.Країна так тяжко, мляво й тихохідно клигала вперід – бо завше була полем битви, де сходилися креатив (якісна меншість) і баласт (невимоглива більшість). Від того, хто кого долає, залежала наша швидкість руху до зірок, і вона завжди була черепашою якраз через стійкий опір баласту. Те, якою країною ми станемо в повоєння – залежить від того самого: хто кого здолає і яким чином можна буде знейтралізувати баласт.Є 2 варіанти: або ми вириваємося з пекельного 20-го сторіччя, де правив бал колективний героїзм і психологія мас (не особистостей) – або ж ми назавжди залишаємося у списку країн третього світу, розгромлені війною й привчені до цвинтарного пафосу, коли будуються не плани, а пантеони.Кретив VS баласт. Хто переможе, той і писатиме нову історію, й хочеться, аби вона була направду новою.Ми так зшивали країну, що зашили рот українцям. Розшивка малоприємна, але необхідна.