📢 Викрадення предмета лізингу не звільняє від платежів, але виключає неустойку📌 Джерело: Постанова КГС Верховного Суду від 25.03.2026 у справі № 916/5151/24.https://reyestr.court.gov.ua/Review/135386064Ситуація:🔸 Лізингодавець звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованості за договором фінансового лізингу(лізингові платежі, штрафні санкції, інфляційні втрати і 3 % річних)🔸 Натомість лізингоодержувач подав зустрічний позов, вимагаючи звільненими його від сплати платежів після 24.02.2022 у зв’язку з окупацією території та викраденням автомобіля, який є предметом лізингу.Позиція судів попередніх інстанцій:🔘Суди попередніх інстанцій прийняли рішення на користь лізингодавця, зобов’язуючи лізингоодержувача сплатити заборгованість за договором фінансового лізингу, включаючи платежі, штрафні санкції (апеляційний суд зменшив їх на 90%), пеню та інфляційні втрати.⚖️Висновки Верховного Суду:🔹 для застосування неустойки за неповернення майна (ст. 785 ЦКУ) необхідна наявність вини боржника;🔹 покладення на лізингоодержувача ризику втрати майна означає його обов’язок відшкодувати вартість втраченого автомобіля (відповідно до ст. 22 Закону України «Про фінансовий лізинг»), однак не створює підстав для одночасного нарахування неустойки за його неповернення. У разі викрадення автомобіля, зокрема окупаційними військами, вина лізингоодержувача у простроченні повернення відсутня;🔹 лізингові платежі за своєю правовою природою не можна ототожнювати з орендною платою, з огляду на те, що вони включають відшкодування частини вартості предмета лізингу;🔹 положення ч. 6 ст. 762 ЦКУ щодо звільнення наймача від плати за користування майном не застосовуються до договору фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів;🔹 факт викрадення автомобіля та неможливість його використання не змінюють фінансової природи зобов’язання. Лізингові платежі, включаючи комісію, є відшкодуванням витрат лізингодавця на придбання майна та платою за фінансування. Тому звільнення від їх сплати на підставі ст. 762 ЦКУ суперечило б суті фінансового лізингу, за якою лізингоодержувач, отримавши актив і прийнявши на себе ризики, зобов’язаний повернути вкладені кошти з узгодженою дохідністю.✅ Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу: скасував рішення судів у частині стягнення неустойки за неповернення предмета лізингу та відмовив у цій частині позову, залишивши в силі стягнення основної заборгованості, штрафу, зменшеної пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Зустрічний позов про звільнення від сплати лізингових платежів залишено без задоволення.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]