👤 Людина з тростиною іде вулицею. Не спираючись – ця тростина завжди попереду, прокладає шлях, вказує напрямок. Людина з тростиною впевнено оминає вибоїну, переходить дорогу зі жвавим рухом, мусить обійти щільно запарковані автівки, калюжі, перетнути несподівані бордюри – усі ці звичні міські перешкоди, на які так часто нарікаємо, поспішаючи у справах. Але тростина у вмілих руках (щоб опанувати її, потрібні місяці тренувань!) допомагає їх долати. Тростина – біла.

🦯 Сьогодні дата, названа на її честь, – Міжнародний день білої тростини, присвячений правам людей із порушеннями зору. Це базові та невід’ємні людські права, спільні для всіх: на освіту, працю, самореалізацію, охорону здоров’я, безпеку. І, звісно ж, на повагу до людської гідності. Повагу, з якої і починається людяне Суспільство з великої літери.

Тисячі українців щодня виходять на вулиці своїх міст чи громад із білими тростинами. Цивільні й ветерани війни. Ідуть на роботу, зустрічаються з близькими, втілюють плани, живуть своє життя у своїй країні. Хоч як російський напад намагається перешкодити цьому – так само, як і життю всіх українців. Множить загрози й перешкоди. Заважає працювати, вчитися, пересуватись, просто почуватися в безпеці.

Тобто нині біла тростина мусить прокладати шлях ще й серед розв’язаної нападником війни.

🤝 Але ж є ми. І вчимося бути Суспільством з великої літери. Це значить – помічати й поважати потреби інших, не створювати додаткових бар'єрів, усувати наявні перешкоди та бути підтримкою одне для одного. Це найважливіше побажання всім нам у День білої тростини.