Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - Податки, бізнес, економіка
Added 14 Jul 2024

Податки, бізнес, економіка

@FiFishki
Number of subscribers: 3 495
Photos: 935
Videos: 17
Links: 939
Description:
Про податки, бізнес та економіку простою мовою: аналітика, консультації, тренди в Україні та світі Зворотній зв'язок: @Pirato_Boy

👥 Number of subscribers

3 495
Average/Day:: -1
Average/Week:: -4
Average/Month:: -28

👁️ Average views per message

1 000
Average/Day:: 1,420
Average/Week:: 762
ERR: 28.61%

📊 Messages per Day

0.3
Last day: 0
Week average: 0.3
Average per day: 0.3

Status change history

Officially not confirmed 2024-07-14

Wall

Telegram statistics channel

📑 Мін’юст затвердив 42 примірні форми документів для юридичних осібНаказом Міністерства юстиції України від 09.07.2026 № 1860/5 затверджено примірні форми та описи уніфікованих форм типових документів, які створюються під час діяльності юридичної особи.Серед них:▪️ структура і штатна чисельність;▪️ штатний розпис;▪️ положення про структурний підрозділ;▪️ посадова та робоча інструкції;▪️ колективний договір;▪️ інструкція з діловодства та номенклатура справ;▪️ накази про прийняття на роботу, переведення, звільнення, відпустку, відрядження, заохочення, встановлення доплат і надбавок;▪️ графік відпусток;▪️ заяви працівників;▪️ протоколи, акти, довідки, службові та пояснювальні записки;▪️ службовий лист.📌 Документ розроблено з урахуванням вимог ДСТУ 4163:2020 та Типової інструкції з діловодства, які передбачають уніфіковану структуру документів і використання трафаретних текстів. Що це означає для роботодавців?Юридичні особи отримали офіційні зразки, на основі яких можна розробити або оновити власні форми кадрових та організаційно-розпорядчих документів.Форми є примірними, тому їх можна адаптувати з урахуванням структури, повноважень і правил діловодства конкретної юридичної особи.🔗 Наказ і всі 42 додатки:https://minjust.gov.ua/n/22750
🤖 📰 Кавер The Economist цього тижня про те, що бунт проти штучного інтелекту тільки починається. У США протести проти дата-центрів уже зірвали проєкти майже на 100 млрд доларів, а близько 40% виборців кажуть соціологам, що хотіли б заборонити штучний інтелект у більшості галузей.🇺🇸 Найбільш показова деталь така: більше американців готові жити поруч з атомною електростанцією, ніж поруч із дата-центром. Люди бояться шуму, ліній електропередач, води, робочих місць і взагалі того, що технокомпанії самі роками розповідали про «супервіруси», масове безробіття і ризики для людства.The Economist пише: проблема реальна, але заборонити все — погана відповідь. Якщо США чи Європа задушать штучний інтелект, а Китай піде вперед, то це буде не тільки економічний програш, а й програш у кібер- та військових можливостях.🗞️Рецепт видання доволі практичний: показувати громадам вигоду від дата-центрів, жорстко регулювати кібер- і біоризики, нормально міряти наслідки, а ще використовувати штучний інтелект для держави — податків, медицини, освіти і контролю політиків. Коротше, не «вірити в магію», а зробити так, щоб люди бачили користь, а не тільки будівлі без вікон біля дому.
📊 Держстат оприлюднив дані про діяльність підприємств у 2025 році.В Україні працювало майже 299 тисяч підприємств:▪️577 великих;▪️14,5 тис. середніх;▪️283,9 тис. малих, з яких 244,9 тис. — мікропідприємства.📌 Тобто майже 95% усіх підприємств України — це малий і мікробізнес.Загалом кількість підприємств за рік збільшилася на 13,4 тисячі.📍Кількість зайнятих працівників становила 5,1 млн осіб.Обсяг реалізованої продукції та послуг досяг 18,5 трлн грн, що на 18,2% більше, ніж у 2024 році.☝️Але особливо цікавою є структура реалізації:▪️35,7% — великі підприємства;▪️44,8% — середні;▪️19,5% — малі підприємства, у тому числі лише 6,4% — мікропідприємства.📌 Ці цифри вкотре показують, що українська економіка значною мірою тримається на малому бізнесі з точки зору кількості підприємств та зайнятості людей.Водночас основний обсяг виробництва, реалізації продукції та формування доданої вартості забезпечують великі та середні підприємства.Саме тому економічна політика держави має враховувати інтереси всіх категорій бізнесу — від ФОП і мікропідприємств до великих виробників та експортерів.
Кабінет міністрів ухвалив бюджетну декларацію на 2027-2029 роки та оприлюднив макроекономічний прогнозЄ два сценарія: 1 та 2.За сценарієм 1, який уряд визначив найбільш вірогідним, повномасштабна війна завершиться на початку 2027 року. Тоді основні ресурси бюджету будуть спрямовані на підтримку соціальних видатків та повоєнну відбудову.Сценарій 2 передбачає, що повномасштабна війна триватиме і у 2027 році. За таких умов економічне зростання буде пригніченим, а основні ресурси держава витрачатиме на забезпечення обороноздатності.У тексті бюджетної декларації урядовці оприлюднили основні макроекономічні показники та прогнозні значення доходів, видатків бюджету та соціальних стандартів виключно для сценарію 1.Так, зростання ВВП у 2026 році має становити 1,6%;2027-му – 4,5%;2028-му – 5,3%;2029-му – 6,7%.Інфляція за підсумками цього року, відповідно до прогнозів уряду, становитиме 9,2%, у 2027-2029 роках вона знизиться до 8,9%, 6,9% та 5,1% відповідно.Кількість українців, зайнятих економічною діяльністю, за оцінками уряду, у 2026 році становить 12,8 мільйона осіб. У наступні роки вона зросте до 12,9 мільйона у 2027-му, 13,2 мільйона у 2028-му та 13,4 мільйона у 2029-му. При цьому рівень безробіття весь прогнозний період буде на майже незмінному рівні та коливатиметься в межах 12,6-12,9%.Також уряд очікує на незначне зростання експорту та продовження суттєвого зростання імпорту. Так, у 2026 році експорт товарів та послуг має становити 55,8 млрд дол., а до 2029 року він зросте до 77,46 млрд дол. Імпорт за аналогічний період зросте зі 125 млрд дол. до 151,11 млрд дол.Негативне сальдо торгівлі товарами та послугами тиснутиме і на курс долара. За прогнозами урядовців;на кінець 2026 року його значення становитиме 45,8 грн;2027-го – 48,3 грн;2028-го – 50,1 грн;2029-го – 51,5 грн.У разі, якщо велика війна продовжиться після 2027 року, економічні показники, на думку урядовців, будуть гіршими.https://epravda.com.ua/finances/kabmin-pokazav-yakimi-budut-kurs-dolara-minimalna-zarplata-ta-pensiya-do-2029-roku-822746/
⚽️ The Economist пише про парадокс Чемпіонату світу: турнір досі збирає майже пів світу біля екранів, але глобальна культура навколо нього вже зовсім не така “глобальна”, як раніше.🏟️Якщо коротко, великі події ще залишаються спільним ритуалом для всіх. Відкриття 11 червня, фінал біля Нью-Йорка, пісні кількома мовами, мільярдна аудиторія — все виглядає як стара добра глобалізація.🎊Але всередині ринку розваг відбувається інше. Американська культурна монокультура слабшає. NFL, наприклад, майже весь свій медіадохід отримує вдома — 98%. Англійська Прем’єр-ліга лишається рідкісним футбольним винятком, який заробляє за кордоном більше, ніж на внутрішньому ринку.🇧🇷Далі ще цікавіше. У Бразилії 96 зі 100 найпопулярніших артистів на стримінгах — місцеві. Частка Північної Америки у нових замовленнях стримінгових серіалів за шість років впала з 70% до 36%. А на YouTube три чверті трендових відео стають трендовими тільки в одній країні.🎮Те саме з іграми. У п’яти найбільших ігрових ринках немає жодного застосунку, який входив би у топ-10 скрізь. Американці сидять у Fortnite, частина Азії пішла у Free Fire, Індія на YouTube дедалі більше дивиться не хінді, а локальні мови.🥅Ну тобто Чемпіонат світу ще тримає планету разом як великий екран. Але після свистка всі повертаються у свої локальні інформаційні й культурні бульбашки. І це важлива думка: глобальна інфраструктура ще часто американська, а от контент дедалі частіше вже ні.
💰 Українцям відкривають новий шлях до накопичень та інвестиційУ Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт, який сприятиме створенню особових інвестиційних рахунків громадян. Документ розробила НКЦПФР за активної підтримки Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.📌 Що передбачає законопроєкт?▪️ можливість відкриття особового інвестиційного рахунку в інвестиційній фірмі;▪️ інвестування коштів у фінансові інструменти українського ринку капіталу;▪️ податкові стимули для довгострокових інвестицій.Якщо кошти інвестуються через такий рахунок не менше трьох років, доходи від інвестицій, дивіденди та проценти не оподатковуватимуться.💬 «Ми створюємо умови, за яких кожен українець зможе не лише зберігати кошти, а й ставати інвестором української економіки. Я переконаний, що кожен українець має стати капіталістом — власником активів, які працюють на його добробут і водночас на розвиток країни», — зазначив Голова НКЦПФР Олексій Семенюк.🌍 Подібні рахунки вже багато років працюють у США, Великій Британії, Канаді та Японії. Їхнє завдання — допомогти громадянам накопичувати капітал, а економіці — залучати внутрішні інвестиції.🔎 Детальніше — на сайті.📲 Сайт | FB | Inst.
В актах (особливо на ІТ, маркетинг, консультації) має бути чіткий, деталізований обсяг виконаної роботи (години, сторінки, конкретні результати), а не розмиті фрази на кшталт "інформаційні послуги за місяць", які ДПС трактує як ознаку прихованого трудового договору. Перевірити КВЕДи. Переконатися, що на момент виплати коштів у ФОПа був відкритий відповідний код за КВЕД, який покриває суть наданої послуги. Сформувати відповідь із посиланням на позиції Верховного Суду. У відповіді на запит зазначити: Належним чином оформлені первинні документи та докази підприємницького статусу контрагента наявні (додати копії витягів, договорів, деталізованих актів). Додатково вказати контролюючому органу на правову позицію Верховного Суду від 13.02.2024 р. у справі № 560/9843/21, зазначивши, що відображення цих сум у 4ДФ було актом доброї волі підприємства для полегшення податкового моніторингу, а не обов'язком податкового агента, тому будь-які розбіжності чи аналітичні припущення ДПС не можуть бути підставою для висновків про порушення чи призначення перевірки.❗️Висновок: Постанова ВС у справі № 560/9843/21 є потужним інструментом захисту для бізнесу, який нівелює можливість фіскалів маніпулювати кодом «157». Проте найкращим захистом залишається не відмова від звітування, а якість первинної документації у відносинах з ФОПами, яка унеможливлює її перекваліфікацію у трудові відносини, чи «не реальність господарських операцій» з ФОП, що є підставою для зняття з ТОВ витрат та донарахування штрафів податковою службою.
Друзі, з'явилися свіжі та вкрай цікаві дані регулятора щодо ринку платіжних карток за 2025 рік.Статистика дуже показова: з одного боку, за кількістю операцій ми вже практично повністю безготівкова країна. Але, якщо подивитися на економічну вагу та суми, картина складна та неоднозначна. Давайте подивимось на цифри у порівнянні.🔹За даними НБУ, безготівкові операції становлять абсолютну більшість – 95,5% від загальної кількості. Готівка – це мізерні 4,5%.Проте за сумами розклад сил зовсім інший:🔸Безготівка: 9 083,5 млн операцій на суму 4 684,3 млрд грн (це 65,4% від загальної суми).🔸Зняття готівки: всього 428,7 млн операцій, але на суму аж 2 472,9 млрд грн (це 34,6%).Що це означає на практиці?А означає це колосальний розрив усередненого чека, який змушує серйозно замислитися.Середній розмір однієї безготівкової операції у 2025 році становив усього 516 грн. Натомість середній чек одного зняття кешу в банкоматі – 5 768 грн.Тобто, одна операція з отримання готівки в середньому у 11 разів більша за безготівковий платіж!Динаміка також підтверджує цей тренд: порівняно з 2024 роком українці стали знімати готівку рідше (кількість операцій впала на 8,7%), але суми стали суттєво більшими (загальний обсяг знятого зріс на 6%).Очевидно, що для щоденних дрібних покупок (кава, продукти, транспорт) безготівкова модель перемогла остаточно і безповоротно. Це ознака цивілізованого ринку. Проте кеш усе ще зберігає міцні позиції, коли йдеться про великі чеки.Чому так відбувається? 1. Інфраструктурна нерівномірність. Якщо у великих містах термінал є всюди, то в невеликих населених пунктах платіжна інфраструктура все ще відстає. 2. Фактор безпеки та війни. Постійні ризики блекаутів, загрози збоїв у зв'язку та банальне бажання мати "безпековий резерв" під матрацом змушують людей тримати фізичні гроші про запас. 3. Неформальний сектор. Будемо відвертими, великий обсяг готівки на руках – це завжди сприятливе середовище для "сірих" розрахунків, де уникають фіскалізації. Хоча статистика регулятора прямо про тінізацію не говорить, ми з вами чудово розуміємо ці ризики.Цифровізація фінансового сектору рухається семимильними кроками, і це незворотний процес. Але для повної перемоги "white economy" нам потрібно не лише розвивати безготівкову інфраструктуру в регіонах, а й послідовно створювати умови, за яких тримати та витрачати гроші в безготівковій формі буде безпечніше, простіше та вигідніше, ніж ховати кеш.
🫡 Сьогодні на засіданні КМУ мають винести постанову про зміну ряду процесів по бронюванню.Ось основні зміни щодо бронювання, які закладені в проєкті постанови (яку мали винести на засідання КМУ), простою мовою:1. Підвищення зарплатної планки: коефіцієнт 2,5 → 3,0Щоб працівника можна було забронювати, його зарплата має бути не нижчою за мінімальну, помножену на 3,0 (раніше було 2,5). Те саме стосується критерію середньої зарплати для визнання підприємства критично важливим. Виняток — державні й комунальні підприємства та низка інших (вони лишаються на старих умовах).2. Пільга для прифронтових підприємствДля підприємств, що фактично працюють на територіях бойових дій, можливих бойових дій або тимчасово окупованих, зберігається старий коефіцієнт 2,5. Тобто для них планку не піднімають.3. Обов’язок самим скасовувати «зайве» бронюванняЯкщо підприємство перевищило ліміт кількості заброньованих, керівник зобов’язаний протягом 10 робочих днів подати через портал Дія заяву про анулювання бронювання. Раніше формулювання було м’якше («вживати заходів»), тепер це чіткий обов’язок («подає», а не «може подати»).4. Перевищення ліміту = втрата статусуЯкщо критично важливе підприємство перевищує встановлені ліміти заброньованих, це стає підставою для скасування самого статусу критично важливого.5. Облік «сумісників» і тих, хто має іншу відстрочкуПрацівники, які мають відстрочку з інших причин (ст. 23 Закону про мобілізацію), а також ті, хто працює за сумісництвом на кількох підприємствах, рахуються в загальній кількості військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи.6. Жорсткіші вимоги до резидентів Дія СітіНедостатньо просто бути резидентом Дія Сіті — тепер треба відповідати вимогам ст. 5 Закону про цифрову економіку, що підтверджується податковими розрахунками за останні 6 місяців.7. Більше даних у Єдиному перелікуДо переліку тепер додають інформацію про те, яким саме критеріям відповідає підприємство.8. Перегляд галузевих і регіональних критеріївОргани влади мають переглянути критерії так, щоб вони застосовувались лише до підприємств, які справді критично важливі (мінімізація «штучного» бронювання).🗓️По датам: • до 10 червня 2026 — перегляд галузевих/регіональних критеріїв; • до 1 липня 2026 — аналіз відповідності підприємств новим критеріям; • до 1 вересня 2026 — перегляд раніше прийнятих рішень; старі рішення про критичну важливість діють не довше ніж до цієї дати; • підвищення коефіцієнта до 3,0 та деякі норми набирають чинності з 1 вересня 2026, решта — з дня опублікування.
🏛️ Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23. Постанова містить важливий прецедентний висновок щодо процедури розблокування податкових накладних (ПН) після змін у законодавстві, які набрали чинності 8 березня 2023 року. 👇🏻Нижче наведено детальний юридичний аналіз та ключові висновки ВС.🏛️ Суть спору та позиції сторінПозивач: Приватне підприємство «УКР-ПЕТРОЛЬ».Відповідачі: ГУ ДПС у Волинській області та Державна податкова служба України.📌 Предмет позову: Скасування 54 рішень податкового органу про відмову в реєстрації ПН ГУ ДПС та зобов'язання ДПС України зареєструвати їх датою подання.❗️Обставини: Реєстрацію накладних було зупинено через нібито ризиковість платника за Пунктом 8 Критеріїв ризиковості. Надалі підприємство виключили з переліку ризикових, але обласна податкова відмовила у реєстрації накладних. Частині ПН передували письмові «Повідомлення про необхідність надання додаткових документів», які платник проігнорував; щодо іншої частини (7 накладних) обласна податкова одразу винесла відмову без надсилання таких повідомлень.🏛️ Ключовий правовий висновок Верховного СудуВерховний Суд сформував нове тлумачення механізму взаємодії платника та податкової відповідно до Порядку № 520 (із змінами від 08.03.2023): Якщо обласна податкова надіслала «Повідомлення» з конкретним переліком додаткових документів, платник зобов'язаний відреагувати протягом 5 робочих днів (надати документи або письмове обґрунтування, чому це неможливо).Ігнорування повідомлення є самостійною підставою для відмови у реєстрації ПН. Незгода платника з переліком витребуваних документів не звільняє його від обов'язку надати відповідь. Суд назвав це «відсутністю належної сумлінності у користуванні правами».Якщо податкова НЕ надсилала «Повідомлення», а одразу відмовила у реєстрації на підставі первинних квитанцій (де перелік документів завжди загальний і неконкретний), така відмова податкової є протиправною, оскільки вона позбавила платника права знати, яких саме документів не вистачає. 🏛️ Результат розгляду справи (Резолютивна частина) Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які раніше повністю задовольняли позов підприємства, та задовольнив касаційну скаргу обласної податкової частково: Скасовано рішення на користь платника (Податкова виграла):Щодо 47 податкових накладних, за якими податкова надсилала додаткові Повідомлення, але підприємство на них не відповіло, рішення судів скасовано. У задоволенні позову в цій частині відмовлено, дії ГУ ДПС визнано законними.Залишено в силі на користь платника (Підприємство виграло):Щодо 7 податкових накладних (№44, 45, 46, 47, 48, 49, 51 від лютого 2023 року) та ще 2 накладних (№1 та №35 від січня 2023 року), за якими податкова винесла відмову одразу без надсилання Повідомлень про додаткові документи, рішення судів залишено без змін. Податкова зобов'язана зареєструвати ці 9 ПН в ЄРПН.📎 Практичне значення прецеденту для платників податків Ця постанова кардинально змінює захист прав платників ПДВ у судах. Відтепер підприємства не можуть ігнорувати додаткові запити (Повідомлення) податкової, посилаючись лише на те, що «первинного пакету документів було достатньо» або «вимоги податкової незаконні». Навіть якщо запит податківців здається абсурдним, на нього необхідно надати мотивовану відповідь протягом 5 робочих днів, інакше суд автоматично прийме сторону податкової служби.🏛️ Постанова КАС ВС від 24 березня 2025 року справа №140/32696/23 адміністративне провадження №К/990/27980/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/126071572