Лео Турріні: Радість Леклера, драма КіміІталійський журналіст, Лео Турріні, прокоментував роботу Ferrari на Гран-прі Великобританії з непідробним захопленням найревнішого ферариста в світі.Зрештою, саме в цьому полягає справжня краса автоспорту. З огляду на останні події було майже неминуче уявити собі Шарля з 'мавпочкою на плечі', який бореться з дискомфортом, можливо, навіть більше емоційним, ніж технічним.І ось вона, відповідь. Леклер відреагував так, як умів, як мав, як міг, як хотів. Його виступ на трасі Сільверстоуна, яка так багато значить для тих, хто знає й любить історію Ferrari, був досконалим. Навіть не варто витрачати час на суперечки з тими, хто не поважає талант цього чемпіона, який, як я завжди підкреслював, протягом довгих важких років зумів дати багато, якщо не надзвичайно багато, команді з Маранелло. Тож я радію за нього, за те, як він кермував, за те, що він продемонстрував свої знання, можливості та бажання й надалі віддаватися цій справі, яка для такого, як я, є просто чистим почуттям.Розширюючи тему та згадуючи те, про що ми говорили напередодні поїздки до Англії, варто також підкреслити, що команда Ferrari зуміла працювати правильно. За кілька днів, від Австрії до Англії, ми стали свідками відновлення конкурентоспроможності, яке було далеко не само собою зрозумілим. Отже, вітання сільському священику, Фреду Вассеру, та його команді.Зрозуміло, що Mercedes залишається фаворитом у боротьбі за титул, але ми наближаємося до екватора сезону, і Ferrari може похвалитися 2 перемогами, а обидва пілоти не так вже й відстають від лідера чемпіонату…Тепер перейду до мого підопічного Антонеллі, просто щоб сказати, що, на мою думку, він ніколи не їздив так добре, як у Сільверстоуні. Він проводив фантастичну гонку, і я твердо переконаний, що без технічної проблеми (принаймні, я вважаю, що це була проблема надійності) йому вдалося б обігнати Леклера.Після цього втрутилася доля у вигляді очевидної нестабільності боліда. Але, зізнаюся відверто, я був зворушений, бачачи ту впертість, з якою Гаррі Поттер наполягав на тому, щоб залишитися на трасі, у відчайдушній спробі заробити хоча б 1 очко. Звісно, ситуація, що склалася, є парадоксальною: Рассел, який міг скаржитися на прокол, але протягом усього вікенду їхав значно повільніше за гонщика з Болоньї, у підсумку одним махом відіграв 18 очок. Яка печаль, еге ж.Що стосується Хемілтона, то на момент написання цих рядків я нічого не знаю про нібито проблему з жовтим прапором. Звісно, бурхливі обставини наприкінці гонки не сприяли йому, але він і сам доклав до цього свою частку — тим фальстартом, якого можна було б легко уникнути. У будь-якому разі, старого баронета не можна виключати з розмов — я визнаю, дещо божевільних — щодо боротьби за титул чемпіона світу.Хто б міг уявити, що напишу таке речення ще минулого четверга?🔔 F1 DNA | #LeoTurrini