Центральною темою четверга залишалася атака Росії на німецький аеропорт: Росія мститься Німеччині, а Європа очікує посилення ворожих диверсій проти ОПК їхніх країн з боку Москви. Тим часом Норвегія заарештувала російське судно за запитом “Нафтогазу”, а польські винищувачі перехопили розвідувальний літак РФ.А ще – рішення Верховної Ради щодо угорців, наслідки скандалу зі снарядами для ЗСУ в Естонії.Далі – скорочена версія дайджесту новин 3 вересня.РІШЕННЯ РАДИ ЩОДО УГОРЦІВВерховна Рада першою у світі визнала злочином радянські репресії проти угорців після війни.3 вересня Рада одностайно 261 голосом "за" ухвалила заяву щодо визнання і засудження злочинів радянської військової адміністрації на Закарпатті у 1944-1946 роках.У парламенті Угорщини привітали заяву Верховної Ради, але закликали якнайшвидше та в повному обсязі виконати угоду про права меншин.Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт підтримуватиме вступ України до ЄС лише за умови дотримання стандартної процедури та виконання необхідних вимог; окрім цього, він пов’язав позицію Угорщини з питанням прав угорської меншини в Україні.За його словами, Угорщина продовжить надавати захист українським чоловікам призовного віку, передусім закарпатцям.АРЕШТ НОРВЕГІЄЮ СУДНА РФНорвегія арештувала російське судно за запитом “Нафтогазу”.Судовий процес та ухвала є частиною боротьби "Нафтогазу" за повернення активів компанії, експропрійованих Росією у 2014 році під час анексії Криму.У Росії назвали "піратством" арешт їхнього судна Норвегією для України.РОСІЯ МСТИТЬСЯ НІМЕЧЧИНІМіністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров анонсував закриття усіх трьох філій Інституту Гете на території РФ після рішення Берліна закрити "Русский дом" у межах відповіді на дронову атаку в аеропорту Лейпцига.Нагадаємо, 1 вересня міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт заявив, що Росія несе відповідальність за інцидент із дроном з вибухівкою поблизу українського вантажного літака в аеропорту "Лейпциг/Галле" на початку серпня.ДЕТАЛІ СПРАВИ ПРО АТАКУ В ЛЕЙПЦИГУDer Spiegel пише, що Німеччина відкладала визнання причетності Росії до атаки у Лейпцигу через побоювання зриву розслідування.Видання зазначає, що знайдені на місці інциденту в аеропорту Лейпцига докази свідчать про те, що саме Росія намагалася підірвати один чи кілька українських вантажних літаків "Антонов".На місці інциденту німецькі експерти-криміналісти швидко виявили сліди ДНК, які вели до країн Балтії. Завдяки цьому правоохоронці змогли встановити особи щонайменше двох підозрюваних: один із них, як вважається, має зв’язки з російськими спецслужбами і пов’язаний з попереднім актом диверсії – підпалом будівельного магазину в польському місті Лодзь у липні 2024 року. Служба державної безпеки Латвії (VDD) повідомила, що латвійський громадянин, якого підозрюють у спробі організувати диверсію в аеропорту Лейпцига, вже кілька років постійно проживає в Росії.ТИСЯЧІ УДАРНИХ ДРОНІВ З НІМЕЧЧИНИЗа даними видання Der Spiegel, Німеччина допоможе Україні з розвідкою і дронами після російської атаки в Лейпцигу.Німеччина планує поставити Україні тисячі ударних дронів, а також ракети до систем ППО типу Iris-T у вересні. Крім того, як повідомляють урядові кола, Берлін прагне посилити співпрацю між німецькими та українськими розвідувальними службами. Паралельно з цим німецький уряд посилить санкційний тиск на Росію.ВИРОБНИЦТВО ДРОНІВ І ПІДПАЛ У МЮНХЕНІУ Німеччині, поблизу Мюнхена, стартувало масове виробництво 5 тисяч далекобійних дронів для України.До речі, близько опівночі у Мюнхені підпалили будмайданчик оборонної компанії Rohde & Schwarz.Щодо далекобійних дронів слід додати, правитель Росії Владімір Путін обурився "мовчанням" партнерів України після попередження, що небо РФ не є безпечним для цивільної авіації.Повна картина четверга – в огляді новин за посиланням:https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/09/3/7244769/