Дорамщиця зі стажем

​​НАСТУПНОГО ЖИТТЯ НЕ БУДЕ (2025)Da-eum Saeng-eun Eop-eu-ni-kka-yo / Don't Call Me Ma'am Це дорама про тяжку жіночу долю🫠. І це не жарт. У світі, де для успіху потрібно бути молодим, струнким і завжди позитивним, жінці після сорока ніби не лишають місця. А ще краще – щоб вона взагалі не була жінкою. Саме з цього болючого протиріччя й починається історія. У центрі сюжету – три подруги, які перетнули 40-річну позначку і раптово зіткнулися з екзистенційними проблемами. Суспільство фактично ставить на них хрест: панує думка, що в такому віці жінкам уже нічого не потрібно, адже це майже «глибока пенсія». Інша річ – чоловіки. Їм «треба»: зраджувати дружинам, розбещувати молодших жінок, та навіть грати в гольф і «шукати себе». А жінка, за цією логікою, вже стара. У неї немає бажань. Їй нібито «подобається» сидіти вдома, доглядати дітей і нікуди не рипатися. Найкращий подарунок для жінки 40+ – кухонний фартух. Особливо сумно спостерігати за тим, що в цих жінок ніхто не вірить. Ні рідні, яким вони присвятили життя, ні колеги, з якими пів життя працювали. Жінка весь час мусить щось комусь доводити: що вона розумна і кмітлива, що заслужила свою роботу, що вона хороша господиня й мати, що не зрадниця, і при цьому – не дай боже розчарувати рідних🤨.Цей постійний тиск не подається в дорамі як щось абстрактне – він проявляється в дрібницях, побутових репліках і «доброчинних» порадах. Показовий момент, коли мати повчає одну героїню. Чоловік цієї жінки виявився «збоченцем», але мати наставляє доньку: «І що, через це ти хочеш з ним розлучитися? Він же не зраджує, не грає в азартні ігри! Як я сусідам в очі дивитимуся, що донька розлучена?..»🤦‍♀️Ця сцена дуже точно демонструє, як суспільна думка знецінює особисті межі жінки й підміняє її біль страхом «що скажуть люди». На щастя, ці три жінки підтримують одна одну. Вони не слабкі духом і не хочуть миритися з тим, що їх не задовольняє. Попри страх, тиск і знецінення, героїні долають труднощі, ростуть і розвиваються. Дорама багато в чому саме про це – про підтримку, солідарність і право жінки хотіти більшого, ніж від неї очікують. Завдяки хорошій акторській грі персонажі виглядають живими та достовірними. Їм співчуваєш, за них переживаєш і щиро радієш їхнім маленьким перемогам. Трохи «але»: Кім Хі Сон, як завжди (імхо), переграє, і чоловіка їй знову підібрали молодого. От нахіба?!🙄 Адже є купа красенів-акторів – її однолітків.☝️Резюме. Це цікава дорама для дорослих. Так, подекуди присутні перебільшення, але загалом це доволі приємна історія з сенсом – така, що хочеться подумать. Вона не дає готових відповідей, але змушує замислитися про вік, роль жінки в суспільстві й про те, чи справді після сорока «наступного життя не буде».#мійогляд #DontCallMeMaam

МІСЯЦЬ НАД РІЧКОЮ (2025)I-gang-e-neun Dal-i Heu-reun-da / The Moon Flows Through the RiverПодивилась я тут, значить, цю дораму… Правда, як не тужилася, мене вистачило АЖ на шість серій. Треба було кидати ще на четвертій, але я все чекала, коли ж вони тілами поміняються, – тоді, теоретично, мало б стати смішніше і цікавіше. Не стало🥱.Як на мене, цей серіал якась суцільна єрундовина. В жанрах заявлено і комедія, і драма, і фентезі, й історичний, ще можна сатиру додати – тоді дивитися якось легше. Так ось: всі вони там є. Але! Без збереження балансу, золотої середини, плавного перетікання з одного в інший🤨.Драма – значить треба голосно ридати на могилі в дощ, або над іншим трупом, але теж голосно і в дощ. Комедія – чому б не начепити бутафорські вуса (в множині) і кривлятися з виряченими очима і дурнуватим хіхіканням (майже весь час). Щодо історичного, то всі уже звикли, що в дорамах лише костюми від цього жанру (якщо це не сагик). Але, ну камон, тут же заявка на серйозність була – король, спадковий принц, зради, помста, усі ці придворні, «чона-а-ааа»😆. А по факту – кордебалет. Всі творять, що хочуть🤯.Найбільше мені «сподобалась» зміюка, яка стріляла в принца, і їй за це нічо не було. Та й принца не дуже шукали… 14 днів. А коли з’явився, ніби все так і треба. А ще підстрелений охоронець, дивом зцілений, і головне ні в кого не виникло питання – звідки у нього такі рани🤦‍♀️. Тобто тут все відбувається за волею сценариста (не плутати з логікою).Ще з цікавого «історичного» атрибуту епохи Чосон – картино-портрет, як сучасні фотосмужки з фотоавтомату. Правда, чого це я чіпляюся: все ж це не фото, а справжній художник малював, в кольорі, три різних крихітних портретика на довгому листку…🫩Власне, у подібному форматі було знято «Шеф-кухар тирана», але там сучасна атрибутика виглядала більш доречною і підпорядковувалась логіці сценарію. Та й «драма» там була сумною, а «комедія» – смішною. І хоча ця дорама мені теж не дуже зайшла, вона на порядок вища за «Місяць над річкою».Ледь не забула про романтику🫶. Вона є: герої часто дивляться один на одного з ніжністю і сумом під пафосну музичку, завалені десятками кілограмів пелюсткового снігу. Може, якщо сприймати цю історію лише як історію про кохання, то комусь і сподобається. Але не помічати абсурдності викладу подій важкувато.Хотілося б сказати, що актори молодці, але текст по-дибільному написаний, але не в цьому разі. Бо, наприклад, Кан Те О при обміні тілами тупо кривлявся, а не зображав дівчину. Невдала тут у нього роль, перегравав помітно.Кім Се Джон мені сподобалася більше, принаймні принца вона відігравала правдоподібніше.✅Резюме. Безглуздий, нецікавий серіал. Хоча смаки у всіх різні😉.#КанТеО #мійогляд #МісяцьНадРічкою

​​«Десь близько 1%» (Something About 1%)Рік: 2003Серій: 26 по 50 хвЖанри: мелодрама, комедіяАктори: #КанДонВон, Кім Джон Хва, Хан Хе Чжин, Лі Бйон Ук, Кім Чжі У Лі Дже Ін – впертий і трохи грубий чоловік. Він виріс у заможній родині, тому з дитинства ні в чому не мав потреби, хоча був обділений щирою любов'ю родичів. Єдине, що він добре робить – працює. Він здатний укласти важливий контракт лише завдяки своїй харизмі. Але в компанії його вважають міною уповільненої дії через жахливий характер. Колеги бояться його, хлопець може вибухнути буквально на порожньому місці, нагрубивши секретарці через дрібницю і змусивши переписати звіт через маленьку помилку. Перфекціоніст за своєю природою, Дже Ін навіть від жінки чекає чогось особливого.З родини у нього залишився тільки дідусь. Старий постійно відправляє Дже Іна на побачення наосліп, але всі вони закінчуються повним провалом. До другої зустрічі не доходило жодного разу, бідолахи тікали від непередбачуваного і грубого хлопця. Хоча насправді юнак може бути милим і ввічливим, він не бачить в цьому сенсу: Дже Ін хоче сам вирішувати свою долю, а не йти на поводу у сім'ї. Дідусь практично зневірився знайти хорошу дівчину і одружити онука, отож зважився на несподіваний крок і поставив хлопцеві дивовижний ультиматум.Згідно із заповітом весь спадок і керівництво великою компанією перейде до того, хто одружиться з певною дівчиною. Вона не дочка багатих батьків, не перспективна бізнесвумен чи актриса. Кім Да Хьон – звичайна вчителька. Вона досить добра і мила дівчина, але при цьому гостра на язик і здатна вколоти словом будь-кого. Одного разу в поїзді вона допомогла літньому чоловіку. Для неї це звичайна справа, але виявилося, що тим чоловіком був дід Дже Іна. Побачивши чарівну красуню з добрим серцем, той вирішив ризикнути. Вона була б чудовою партією для нестерпного хлопця, змогла б згладити його вибуховий темперамент і заспокоїти поганий характер. Саме на ній мав одружитися Дже Ін, але юнак не погодився б на такий шлюб. Він терпіти не може йти на поводу в інших, тому насамперед запропонував дівчині гроші.Яким же було його здивування, коли Да Хьон не тільки відмовилася, але ще й висміяла саму ідею шлюбу з ним. Вона не знала, що допомогла президенту великої корпорації, і вперше чула про цей дивний заповіт. Ні вона, ні Дже Ін не збираються одружуватися. Але щось робити потрібно, інакше чоловік втратить всі права на компанію, в яку вклав стільки сил і часу. Ці двоє абсолютно точно не підходять одне одному, на 99% зі 100%.До речі, є римейк цієї дорами 2016 року.#що_подивитися #мелодрама