Нотатки Лікаря🇺🇦

Вітаємо усіх, хто обрав медицину! 3 Днем медичного працівника вітаємо лікарів, медсестер та медбратів, парамедиків, фельдшерів, акушерів, лаборантів, санітарів та інших працівників галузі охорони здоров'я. В цей день хочеться подякувати всім працівникам галузі охорони здоров'я за те, що виконують титанічну роботу, рятуючи щодня тисячі людських життів. Також хочемо висловити подяку та повагу цим людям, і віддати належне їхньому терпінню, професіоналізму та самовіддачі.Свого часу Гіппократ казав, що це найблагородніше з усіх мистецтв. Кожного дня ви доводите це своєю відданою працею заради того, щоб інші могли повернутися до звичного способу життя, могли продовжувати жити, любити і працювати. Дуже часто це надскладні завдання і виклики, які потребують не лише сучасних знань, але й героїчних якостей.Українські лікарі – супергерої, вони доводять це кожного дня!3 болем у серці згадуємо про кожного медика, який віддав своє життя у боротьбі з окупантами...Усім здоров'я, великих і малих перемог, здійснення мрій та родинного затишку! Нехай над головою буде мирне небо, а на душі – спокій!

Опіки кропивою, чому ж вони такі болючі?Усе через те, що листя кропиви покрите маленькими порожнистими волосками (трихомами), які за своїми функціями нагадують медичні ампули. Їхні стінки хоч і не скляні, але теж зміцнені діоксидом кремнію. При зіткненні зі шкірою крихітка кулька на кінчику трихоми відламується, і речовина, що міститься в ній, потрапляє в шкіру. В ранку потрапляє мурашина кислота, що чинить подразнювальну дію, а також гістамін, що розширює капіляри. Все це викликає застій крові та просочування її плазми через стінки судин, через що і виникає набряк. Ці речовини викликають опік, який може триматися на шкірі до 12 годин. Такий ось захисний механізм від тварин, що поїдають цю рослину.Якщо кропива вас все-таки «укусила» – 10 хвилин не чіпайте місце опіку, щоб не розтерти хімікати по шкірі та не зробити ще гірше. Просто промийте місце опіку під водою, акуратно очистьте від кропив'яних волосків і накладіть суміш з соди та води. А якщо виникла тяжка алергічна реакція, то зверніться до лікаря.

Клей-гель для склеювання нервової тканини при операції Інженери створили липкий і в'язкий гель, яким можна заклеїти надрізану при операції нервову тканину без необхідності накладення швів. Його вже успішно протестувати у дослідах на гризунах, свинях і зразках людської нервової системи з трупів. У майбутньому такий клей може замінити традиційне зшивання, наприклад, при втручанні на спинний мозок, яке часто недостатнє і допускає протікання спинномозкової рідини. Про винахід вчені розповіли у журналі Science Translational Medicine.Відмінністю нового клею від схожих попередніх розробок, є його здатність зберігати ефективність у вологому середовищі. Зробити це вдалося поєднанням альгінатного гідрогелю з природною сполукою хітозаном, що має здатність прилипати до біологічних оболонок. Отриманий клей виявився щільнішим за схожі наявні варіанти та витримував більше навантаження, як при стисканні, так і розтягуванні.Випробування клейкого гідрогелю успішно провели на живих пацюках, яким проводили операцію на головному мозку, та свинях після операції на спинному мозку. В обох випадках клей успішно закрив розріз та не допускав протікання спинномозкової рідини. Також він не спричинив негативних побічних реакцій протягом чотирьох тижнів, що за тваринами спостерігали, і проявив здатність самостійно розчинятися. У майбутньому вчені планують створити гідрогелевий клей, що розчинятиметься у заданий проміжок часу, а також хочуть доповнити його ліками.

Чому ми гикаємо?Гикавка – це процес, при якому організм хоче позбавитися від навантаження з так званого блукаючого нерва.Блукаючий нерв пов'язує багато внутрішніх органів з центральною нервовою системою. Він проходить з грудної клітини в черевну, тісно прилягаючи до стравоходу. Разом зі стравоходом цей нерв протискується через вузький отвір в діафрагмі – м'язово-сухожильній перегородці, що відокремлює грудну порожнину від черевної. Далі він іде до шлунку та інших органів черевної порожнини.Ось це найвузькіше місце в області діафрагми і є центром зародження гикавки. При квапливому прийманні їжі, коли через стравохід проходять досить великі шматки їжі, блукаючий нерв травмується: притискається і подразнюється. Це буває також при переїданні, при перебуванні в незручній позі, та при переляку, коли відбувається різкий вдих. У малюків гикавка буває, коли вони мерзнуть.Стиснення цього нерва загрожує порушенням функцій дуже багатьох органів, тому організм швидко та активно реагує на виниклу незручність. Він посилає сигнал в центральну нервову систему. А вона, своєю чергою, активує діафрагмальний нерв, що відповідає за скорочення діафрагми.Гикавка – це результат регулярної ("пульсуючої") активності діафрагмального нерва, який змушує діафрагму скорочуватися потужними та різкими рухами. Звук, який при цьому виникає, – результат різкого закриття голосової щілини. Гикавка – це мимовільна реакція, так званий безумовний рефлекс, тобто ми не можемо ним свідомо керувати.При гикавці можна допомогти своєму організму наступними діями:1) гарненько потягнутися;2) глибоко вдихнути та затримати дихання;3) просто глибоко і повільно подихати;4) випити воду 12-ма маленькими ковтками. Воду треба обов'язково ковтати та не дихати;5) взяти склянку води та поставити на стіл; зімкнути руки за спиною, нахилитися вперед якомога сильніше та пити воду зі склянки, як у пораді № 4;Дехто радить "лікувати" людину, що гикає за допомогою переляку, але це дуже спірний засіб, а для дітей — просто небезпечний.Всі ці дії сприяють зниженню тиску на блукаючий нерв в стравохідному отворі діафрагми. Як тільки цей тиск сходить нанівець, гикавка проходить. Зазвичай вона триває від 5 до 15 хвилин.