Рука КрукенбергаУ 1917 році німецький хірург Герман Крукенберг запропонував операцію для хворих, у яких ампутовані обидві кисті з дистальним відділом передпліччя, щоб покращити їх функціонування та підвищити здатність до самообслуговування.При оперативному втручанні ліктьова та променева кістки дистально роз'єднуються, а м'язи передпліччя підшиваються таким чином, щоб кістки могли рухатися відносно одна одної. В результаті виходить ось така "клешня", якою пацієнт цілком може користуватися у повсякденному житті.Особливої популярності операція набула саме у воєнні роки XX століття, бо була чудовим способом повернути працездатність постраждалим солдатам. Так, воювати вони вже не могли, але виконувати нескладні завдання були спроможні, адже сила захвату такою "клешнею" досягала 2-3 кг за випрямленого ліктьового суглоба та 8-10 кг за зігнутого.Попри те, що операція в наш час не така популярна, руку Крукенберга все ж таки можна зустріти наживо. Наприклад, у бідних країнах Африки, де більша частина нужденних не може дозволити собі протез. В інших країнах з "клешнями" можуть бути люди зі слабким зором, або незрячі, чи люди похилого віку (яким зробили руку Крукенберга, наприклад, у Другій світовій), а також ті, хто просто відмовився від протезування. Під час операції хірурги переміщують нерви та м'язи, щоб підвищити чутливість культі. Це дозволяє пацієнту краще відчувати предмети, що полегшує їх хапання та утримання. Особливо важлива чутливість для незрячих людей, які покладаються на тактильні відчуття.