Українські жінки, які тримають водний фронт25 лютого, ми відзначаємо День української жінки, символ сили, гідності та незламності.У КП «Дніпроводоканал» ДМР працюють жінки, які щодня забезпечують місто найціннішим — водою. Попри обстріли, складні погодні умови та перебої з електропостачанням, вони беруть на себе найвідповідальніші завдання і виконують їх бездоганно.Сьогодні розповідаємо лише про двох із багатьох.Олена Григорівна ЛіленкоПонад 40 років на підприємстві. У 1983 році прийшла молодим інженером-механіком, а сьогодні обіймає посаду заступника начальника РЕКМ-1 та відповідає за справність мережі водовідведення.Вона знає систему не з паперів, а з життя. Олену можна побачити на складних аварійних виїздах разом із бригадою, у гумових чоботах, під дощем чи снігом. Там, де потрібні досвід, рішучість і витримка. Її поважають за твердість характеру, справедливість і готовність брати відповідальність.«Для мене найважливіше робити свою роботу сумлінно, навіть коли складно. Місто повинно мати справну систему водовідведення в будь-яких умовах, адже за ці роки підприємство стало частиною мого життя», — прокоментувала Олена Григорівна Ліленко. Світлана Михайлівна Байцуренко31 рік відданості підприємству. Починала машиністом насосних установок у 1994 році, сьогодні обіймає посаду начальника зміни насосно-фільтрувальної станції, яка відповідає за подачу води на правобережжя міста.У ніч масштабного обстрілу саме її професійність і чіткі рішення дозволили втримати систему. Завдяки злагодженій роботі її зміни більшість мешканців залишилися з водопостачанням.«Бути корисною місту і робити все, щоб система працювала стабільно, а люди мали воду щодня - моя головна відповідальність. І це приносить мені справжнє задоволення», — зазначила Світлана Михайлівна Байцуренко. Наш жіночий колектив — серце підприємства, де кожна витривала, відповідальна і сильна.Дякуємо за вашу щоденну працю та відданість справі.Слава Україні! 🇺🇦