Діти не можуть навчатися під час тривог, а у Міносвіти замість конкретних рішень — намагання перекласти відповідальність!

Під час повітряних тривог українські школярі змушені спускатися в укриття і нерідко проводять там значну частину навчального дня. У багатьох із них повноцінно вчитися практично неможливо: приміщення просто не пристосовані для тривалого перебування дітей і нормального освітнього процесу.

Я бачу це на власні очі, коли забираю дитину зі школи.

І тут питання точно не до вчителів чи адміністрацій шкіл. Вони роблять усе можливе, щоб діти продовжували навчатися навіть у таких умовах. Але організація якісної освіти під час війни не може бути проблемою, яку держава просто переклала на плечі навчальних закладів. Це пряма відповідальність Міністерства освіти.

Тому сьогодні під час години запитань до уряду я запропонував міністру освіти Андрію Бутенку вже наступного тижня разом відвідати кілька київських шкіл. Спуститися в укриття разом із дітьми, побачити, скільки часу вони там проводять і в яких умовах, а після цього чесно відповісти на просте питання: чи можна так отримувати якісні знання?

У відповідь почув стандартне: «Ми цим займаємось».

Але якщо робота міністерства зводиться до того, щоб роками «займатися питанням», не змінюючи ситуацію для дітей, тоді виникає інше питання: навіщо взагалі таке міністерство?

Освіта — це не звіти й заяви про те, що «робота ведеться». Це конкретні умови, в яких дитина має можливість нормально навчатися навіть під час війни!