Source
Дмитро Разумков_Офіційно | Освіта колапсує. На пʼятий рік повномасштабної війни влада не спромогл...
1 220 Views/Reach
2026-09-22 11:38
Message №4983
Освіта колапсує. На пʼятий рік повномасштабної війни влада не спромоглася захистити навчання від обстрілів
Верховна Рада пішла на тритижневу перерву, хоча мала заслухати доповідь Міносвіти на тлі катастрофічної ситуації з навчанням дітей.
Освітній процес в Україні паралізований. Укриттів критично бракує, вони не обладнані належним чином. Дітей 1-11 класів заганяють у підвал і називають це «підземною школою», але це фікція — навчати і навчатись у таких умовах просто неможливо.
Директори шкіл, вчителі тут ні до чого — питання до державної машини, яка замість підготовки до навчання під обстрілами гаяла час на суперменеджерів типу Аксена Лісового.
Наслідки такої «стратегії» становлять екзистенційну загрозу для держави. Діти не отримують знання, вони не зможуть претендувати на якісну вищу освіту, стати конкурентоспроможними на ринку праці.
Українці звикли до блекаутів і обстрілів, але як змиритись із тим, що в твоєї дитини немає перспектив? Це і змушує батьків вивозити дітей за кордон. Там вони вчать мови, адаптуються, розвиваються. Скільки з них повернуться на Батьківщину?
На початку повномасштабної війни ми говорили про 50%. Сьогодні найбільш оптимістичні прогнози — це 10-15%. Про яке демографічне і повоєнне відновлення можна говорити, якщо в Україні не залишиться дітей?
Верховна Рада пішла на тритижневу перерву, хоча мала заслухати доповідь Міносвіти на тлі катастрофічної ситуації з навчанням дітей.
Освітній процес в Україні паралізований. Укриттів критично бракує, вони не обладнані належним чином. Дітей 1-11 класів заганяють у підвал і називають це «підземною школою», але це фікція — навчати і навчатись у таких умовах просто неможливо.
Директори шкіл, вчителі тут ні до чого — питання до державної машини, яка замість підготовки до навчання під обстрілами гаяла час на суперменеджерів типу Аксена Лісового.
Наслідки такої «стратегії» становлять екзистенційну загрозу для держави. Діти не отримують знання, вони не зможуть претендувати на якісну вищу освіту, стати конкурентоспроможними на ринку праці.
Українці звикли до блекаутів і обстрілів, але як змиритись із тим, що в твоєї дитини немає перспектив? Це і змушує батьків вивозити дітей за кордон. Там вони вчать мови, адаптуються, розвиваються. Скільки з них повернуться на Батьківщину?
На початку повномасштабної війни ми говорили про 50%. Сьогодні найбільш оптимістичні прогнози — це 10-15%. Про яке демографічне і повоєнне відновлення можна говорити, якщо в Україні не залишиться дітей?