Влада говорить про повернення українців. Але почати потрібно не з погроз, а з умов для життя!Останніми днями з’являється багато заяв про нібито можливе примусове повернення українців з Німеччини та інших країн Європи. Ця тема звучала і під час пресконференції президента з канцлером Німеччини.Але давайте чесно: повернення українців – це не про примус чи гучні заяви. Це про довіру і про відповідальність держави перед своїми людьми. Бо ніхто не повертається туди, де небезпечно, де немає роботи і де держава не може гарантувати базові речі для життя.І юридично такі заяви теж виглядають як маніпуляція. Ніякого “масового повернення” не існує. Депортація можлива лише у випадках порушення закону – це складні індивідуальні процедури, а не політичні рішення “завтра всіх повернути”.Більше того, значна частина українців за кордоном не просто отримує соцдопомогу, а працює, сплачує податки і є частиною економіки європейських країн. І ці країни зацікавлені в тому, щоб вони залишалися. А ключове питання в тому, чи хоче влада зробити так, щоб українці самі захотіли повернутися? Чи може вона забезпечити базові речі: безпеку, житло, роботу, доступну медицину і освіту? Бо українці – це не ресурс, який можна відправити чи повернути назад за командою. Це люди, яких потрібно поважати і заради яких потрібно створювати країну, де хочеться жити! І якщо вже говорити про повернення, то хотілося б порадити президенту провести аналогічну дискусію з прем’єр-міністром Ізраїлю щодо депортації Міндіча, Цукермана та інших подібних персонажів. Це було б дійсно показово.