Права військових для влади «не на часі»?! Коли владі потрібно протягнути якесь абсурдне рішення – вона відразу знаходить лазівки, забуваючи про норми Регламенту. А коли йдеться про захист людей, права військових, справедливі правила — одразу звучить «ми не можемо». Варто казати чесно: не «не можемо», а «не хочемо».  Чому профільний комітет закриває очі на норми закону, коли місяцями і роками ігнорує законопроєкти, які очікують на розгляд? З квітня 2024 року в комітеті лежить законопроєкт «Розумної Політики» №11217 про терміни служби. Закон, який мав дати військовим просту і чесну відповідь: коли вони повернуться додому. Натомість зручно повторювати мантру про те, що всі повернуться «коли переможуть путіна». А що сказати родинам тих, хто мав демобілізуватися раніше, але вже ніколи не зможе? Те, що «українців єднає цвинтар»?! Так само мовчать про ротації, додаткові відпустки, виплати військовим. Мовчать про те, що захисники вже майже чотири роки отримують ту саму зарплату! Зате завжди знаходиться час і можливості, щоб ускладнювати бронювання, підвищувати податки, тиснути на бізнес і знищувати економіку! Ми маємо зламану систему мобілізації. ТЦК відправляє до війська людей з інвалідністю, тих, хто має трьох і більше дітей. Після навчальних центрів новобранці потрапляють у бойові підрозділи непідготовленими, і їх змушені тижнями довчати вже у бригадах! Десятки чи навіть сотні тисяч опиняються в СЗЧ або в розшуку. І це після того, як держава витратила колосальні кошти на їх мобілізацію, підготовку й забезпечення! Замість того щоб інвестувати ці кошти в мотиваційні інструменти, влада обирає тиснути на тих, хто ще тримає країну попри все!