Після розслідування по Міндічу у вас в голові могло з’явитись просте, але небезпечне питання: навіщо взагалі щось робити для цієї країни? Для чого терпіти, жертвувати, відкладати особисте життя? Чому не поїхати десь в Португалію, і не слухати Атлантику замість новин? Україна перспективна, але все ще постсовкова держава, де корупція не збій системи, а основний соціальний клей. Чим нижче по соціальних щаблях ми спускаємось, тим більшу і важливішу роль вона відіграє в житті людей. У нас часто не крадуть ті, хто просто не має доступу. А суспільство охоче знецінює будь-яке досягнення, будь-яку працю, аби тільки не відчувати сорому за власну пасивність. Я далекий від казок про якісь фантастичні «особливі риси» нашого народу. Серед нас є мужні, розумні, гідні, навіть геніальні… Але, перепрошую за низьку лексику, більшість живе за принципом: «Плюй на ближнього, сри на нижнього». Після історій на кшталт «міндіча», у момент фізичної й моральної втоми, саме собою випливає запитання: «Навіщо мені ця країна, якщо вона не про мене й не для мене?». І от у цей момент необхідно усвідомити, що ці думки наслідок банальної втоми. Наше задача важче, ніж просто перемогти у війні. Перемога - лише половина роботи. Друга половина - збудувати державу, за яку варто воювати і в якій хочеться жити. Саме так. Нам необхідно не просто воювати, а ще й зробити нашу державу такою, за яку варто воювати. Наша задача: «зробити державу, гідну жертви», поза романтики і дешевої пропаганди. Португалія чудова країна. Але я хочу жити в Україні. Я хочу, щоб Україна була не «менш поганою», а кращою: за якістю правил, за повагою до людини, за цінністю часу й життя. Я прийшов до висновку, що моя мета подвійна. Перше - перемогти. Друге - щодня, у своїх рішеннях і роботі, доводити, що Україна варта того, щоб за неї боротися. Не чекати «ідеальних людей» при владі, а будувати стільки, наскільки вистачає сил і ресурсу. Цей шлях повільніше і важче, ніж втекти закордон у пошуках «кращого життя». Але на цьому шляху мені не буде соромно - ні перед собою, ні перед тими, хто вже заплатив найвищу ціну. #думкивголос