Отже проходжу я наразі ВЛКЩе кілька днів тому посадили в швидку і мене з кількома людьми доставили до Києва. І тут одразу дивна ситуація — в лікарню поки не кладуть, влк може зайняти кілька днів/тижнів (кажуть деякі місяцями проходять), за тобою ніхто не слідкує згодом я виявив що ніяк не контролюється швидкість проходження влк. А отже його можна проходити БЕЗМЕЖНО ДОВГО, просто сидячи вдома нічого не проходячи. Або піти в СЗЧ. І це все при тому, що в самій частині, принаймні з санчастини, не пускали ні в магазин ні на пошту, наче як "щоб не втік". Адекватно, як вважаєте?Словом пройду ВЛК, й далі буду вирішувати "військові питання". Якщо щось дадуть, то я впевнений нічого більше "обмежено придатного", що напевно трохи абсурдно в ситуації, де я після хвороби й досі не маю фізично сил. Якби мені як раніше дали броню та автомат я б далі метрів 100 думаю не пройшов би. Втома і задишка з'являються надто швидкоТакож цікаво стало що я можу на турніку/брусях і виявилось, що наразі 0 це сама оптимальна цифра якої я можу досягнути😁👍🏻Дивовижно як лише хвороба, кілька днів штучної коми, ну і дві зупинки серця, можуть вплинути на фізичний стан. Зараз вже й забувається, що на початку я сам не міг встати і починалось все катанням на інвалідному візку#пневмонія