СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ28 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Статистичні методи та інформаційні технології аналізу соціально-економічного розвитку». Захід покликаний зробити для вчених, громадськості, студентства та практичних працівників доступною інформацію про статистичне забезпечення обґрунтування та прийняття організаційних та управлінських рішень у сфері соціально-економічного розвитку, вдосконалення статистичної науки, зв’язку теорії і практики, гармонізації національних стандартів статистики з міжнародними. Планується розглянути наступні питання: статистична оцінка взаємозв’язку чинників та результативних показників соціально-економічного розвитку (пряма та обернена статистична задача); оптимізація рівнів чинників та результативних показників; статистичне забезпечення управління економікою; методи прогнозування та моделювання соціально-економічного розвитку; рейтингова оцінка соціально-економічного розвитку; інформаційні технології в економіці. Організатори: Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, Бельцький державний університет імені Алеку Руссо, Молдовська економічна академія, Ясський університет імені Олександра Іоана Кузи, Інститут економічних і соціальних досліджень ім. Георге Зане.Детальніше: https://univer.km.ua/news/xxvi-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiya-statystychni-metody-ta-informatsiyni-tekhnolohiyi-analizu-sotsialno-ekonomichnoho-rozvytku, https://www.statkonf.kulynych.in.ua/, https://form.jotform.com/70644365196361
#конференція
📢 Шановні колеги!Запрошуємо вас до участі у X Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА: ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ ТА ШЛЯХИ МОБІЛІЗАЦІЇ РЕСУРСІВ».
📍 Місце проведення: м. Одеса, Університет Ушинського
🗓 Дата: 30 квітня 2026 року
💻 Формат: змішаний
🌐 Мови: українська, англійська
💰 Участь безкоштовна (включаючи електронний збірник та сертифікат учасника).
📑 Основні тематичні напрямки:
1️⃣ Політичні інститути і процеси сучасної держави: тенденції розвитку, модернізація та інституційні трансформації.
2️⃣ Правові та економічні механізми розвитку і відбудови України.
3️⃣ Інформаційна безпека та гібридні загрози в умовах глобальних трансформацій.
4️⃣ Філософія державотворення, соціальні практики та менеджмент соціокультурного розвитку.
5️⃣ Євроінтеграція, транскордонна співпраця та міжнародні партнерства України.
6️⃣ Регіональні стратегії сталого розвитку в умовах політичних і соціальних змін.
📝 Умови участі:
📅Термін реєстрації та подання тез: до 29 квітня 2026 р. (включно) .
📄Обсяг тез: від 2 до 5 сторінок.
🔗Реєстрація та завантаження тез - за покликанням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeHY5lPzTFOXEelFFFI3CxxIOp9DX_Cm6cwQy06lVHIqIrpRw/viewform?usp=header
📥 Детальні вимоги до оформлення в інформаційному листі: https://surl.li/qowlyr.
📧 Контакти для зв'язку:
[email protected] /+ 380973396619Будемо раді вашій участі та плідній науковій дискусії! З повагою, Оргкомітет
#конференція Шановні колеги!Запрошуємо вас взяти участь у роботі I Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні інформаційні технології: від теорії до практики», яка відбудеться 22–23 травня 2026 року.📍 Місце проведення: Луцький національний технічний університет, м. Луцьк💻 Формат участі: змішаний (очно і дистанційно)🌐 Мови конференції: українська, англійська💰 Вартість: участь у конференції, публікація тез в електронному збірнику і сертифікат (PDF) – безкоштовно.Транспортні витрати, проживання, харчування, інші витрати – за рахунок учасника.📑 Основні напрями роботи конференції:1️⃣ Комп’ютерні науки та системний аналіз2️⃣ Програмна інженерія та проєктний менеджмент3️⃣ Комп’ютерна інженерія та апаратно-програмні комплекси4️⃣ Інформаційні системи та цифрові технології5️⃣ Кібербезпека та захист інформації6️⃣ Інтелектуальні системи та машинне навчання7️⃣ Інформаційні технології в освіті та науці8️⃣ Цифрові технології для сталого розвитку промисловості та оцінки життєвого циклу📝 Для участі в конференції, включення доповіді до програми конференції та одержання запрошення просимо вас до 13 травня 2026 р. заповнити реєстраційну форму за посиланням:🔗 https://forms.gle/KDfouHHhJGmqykQK6📄 До форми необхідно прикріпити текст тез доповіді, оформлений згідно з вимогами (2–4 повних сторінки формату А5).⬇️ Завантажити інформаційне повідомлення (PDF)🌍 Детальна інформація на сайті:https://mintech-conf.lntu.edu.ua/З повагоюОргкомітет конференції
SOFTSERVE EDUCATIONAL PARTNERS AWARD CEREMONY 202518 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться глобальний захід «SoftServe Educational Partners Award Ceremony 2025». Він стане площадкою для обговорення викладачами, керівниками університетів та експертами ІТ-галузі питань розвитку освіти, запровадження нових технологій та запиту з боку ринку праці на зміну методів викладання у вищій школі. Під час заходу учасники розглянуть ключові тенденції, що формують розвиток навичок та підготовку талантів; проаналізують передовий досвід співпраці між університетами та промисловістю; дізнаються про актуальні дискусії, що захоплюють наразі академічну спільноту Європи та Латинської Америки. У програмі заявлені дискусійні панелі щодо впливу освіти та розвитку майбутніх талантів; обговорення навичок, орієнтованих на майбутнє й трансформації навчання за допомогою новітніх технологій (у т.ч. ШІ); визначення перспектив співпраці між університетами та бізнесом. Також відбудеться церемонія нагородження провідних університетських партнерів SoftServe, які сприяють інноваціям та мають вагомий вплив на сучасну освіту. Організатор – SoftServe. Детальніше: https://career.softserveinc.com/en-us/technology/course/education-partnerships?utm_campaign=6683510-SSU_UA_Tech-Educators%202025&utm_medium=email&_hsenc=p2ANqtz-9n6WAs6Uo3EqUPCLnE_Z4lEeC0HSbNLNU1eltAlLsNPWyR9Afk72fQez9wThCqu68vclCK_0Q_Q_2TwkPygyGN6hVSpw&_hsmi=408516603&utm_content=408516603&utm_source=hs_email
#можливостіДрузі, це не реклама, а пропозиція гарного і успішного проєкту від молодої вченої.Цим блокнотом користуюсь особисто і раджу колегам. Деталі нижче👇Нарешті можу поділитися невеликим фрагментом мого нового блокнота «Світ тримається на тих, хто щодня тихо служить освіті й науці, запалюючи світло там, де його найбільше чекають.»— Наталія МаслійСаме з таких невеликих думок і народився оновлений блокнот для освітян на 2026–2027 навчальний рік.Чесно кажучи, його поява стала можливою лише завдяки численним проханням постійних користувачів, які просили підготувати нове видання. Це блокнот для викладачів, вчителів, науковців і всіх, хто працює в освіті.Простір для планів, ідей, записів і натхнення протягом навчального року.Зараз відкрито передзамовлення на тираж. Він в силу обставин буде дуже обмежений. Для перших замовників діє –20% знижки.Заповнити форму передзамовлення можна тут:https://forms.gle/G5iQkQuHE7qAie2x8Макет обкладинки я надішлю в першу чергу всім, хто зареєструється на передзамовлення. Якщо ви заповнювали форму я бачу всі Ваші передзамовлення і безмежно дякуюОтримати блокнот можна буде вже у квітні.Ознайомитися з прикладами блокнотів минулих років можна на моїй сторінці в Instagram. https://www.instagram.com/myhappy
#новини_ШІZoom створює набір офісних додатків і готує ШІ-аватара, який ходитиме на мітинги замість васZoom анонсувала нові ШІ-продукти для роботи: власні додатки для документів, таблиць і презентацій, а також фотореалістичного аватара, який зможе представляти користувача на онлайн-зустрічах.За даними TechCrunch, компанія представила Zoom Docs, Slides і Sheets, голосовий перекладач для зустрічей, конструктор ШІ-агентів для людей без технічного досвіду та оновлений AI Companion 3.0 для десктопного застосунку. Нові офісні застосунки мають стати доступними у preview навесні, а ШІ-аватари, які Zoom показала ще торік, обіцяють випустити пізніше цього місяця. Ідеться про фотореалістичних цифрових двійників, які можуть відтворювати зовнішність людини, її міміку, рух губ і очей.Zoom просуває це не як окремі фішки, а як новий формат роботи всередині свого сервісу. Компанія хоче, щоб користувачі могли після дзвінка не йти в інші продукти, а одразу в Zoom створювати чернетки документів, таблиці з даними чи презентації на основі транскриптів мітингів і даних з інших сервісів. Окремо Workvivo, застосунок Zoom для внутрішньої комунікації в компаніях, отримає ШІ-помічника з доступом до Slack, Salesforce, ServiceNow, Gmail, Outlook, Asana та Jira.Компанія також робить ставку на автоматизацію задач. Користувачі зможуть створювати власних ШІ-агентів за допомогою текстових підказок і потім викликати їх у чаті для виконання конкретних дій. Для розробників Zoom відкриває API для мовних, голосових і візуальних моделей. Їх можна буде розгортати як у хмарі, так і локально. Паралельно компанія додає у зустрічі функцію виявлення дипфейків, яка має попереджати учасників про можливу підміну відео або аудіо.Фактично Zoom намагається вийти за межі відеодзвінків і зайти на територію офісних платформ. Тепер компанія хоче не лише проводити мітинги, а й закривати роботу з документами, пошук по корпоративних даних, автоматизацію рутини та навіть часткову присутність користувача на зустрічі через цифрового аватара. Саме в цьому й суть новини: Zoom намагається стати не просто сервісом для дзвінків, а повноцінним робочим середовищем зі вбудованим ШІ.Раніше dev.ua писав про те, як Zoom представив вебверсію свого ШІ-асистента в межах релізу AI Companion 3.0. Відтепер безплатні користувачі також отримали доступ до функцій помічника, як-от створення підсумків зустрічей, формування списків завдань або отримання аналітики за результатами дзвінків, але з певними обмеженнями.джерело
Хто формуватиме знання завтра? Чому університети повинні взяти відповідальність за розвиток ШІСьогоднішня дискусія навколо штучного інтелекту в освіті досягла безпрецедентного рівня поляризації, перетворюючись на справжнє зіткнення світоглядів, а не просто технічних рішень. Ми спостерігаємо радикальний розкол, який простягається від утопічних очікувань появи загального штучного інтелекту (AGI), здатного перевершити людські можливості, до глибокого скептицизму, де етичні та юридичні ризики нівелюють будь-які потенційні переваги. Ця бінарність мислення є пасткою, яка підживлюється загальною напруженістю перед обличчям невідомого. Проте справжня складність полягає в тому, що ШІ ставить перед нами не педагогічні, а глибоко філософські питання про природу творчості та саму сутність того, що означає бути людиною.Одним з ключових викликів для сучасної освіти є повернення суб'єктності в управлінні технологічним прогресом, щоб не дозволити зовнішнім гравцям одноосібно диктувати умови нашого майбутнього. Ми ризикуємо опинитися в ситуації, коли ШІ наділить студентів новими інструментами, але сама логіка та архітектура цих систем формуватимуться виключно за межами академічної спільноти. Це створює загрозу втрати закладами освіти своєї центральної ролі у виробництві знань, перетворюючи їх на пасивних споживачів чужих алгоритмів, якщо ми не візьмемо на себе відповідальність за активне формування ШІ відповідно до наших потреб.Важливо розуміти, що підхід до впровадження ШІ має бути диференційованим, оскільки ризики та можливості суттєво різняться залежно від контексту. Наприклад, у початковій та середній школі потенційна шкода для навчання та благополуччя учнів від використання розмовних чат-ботів наразі може переважати користь, що вимагає обережності в доступі до таких інструментів. Водночас у вищій освіті, особливо на перетині ШІ та гуманітарних наук, відкриваються унікальні горизонти для досліджень, які вимагають не заборон, а глибокого міждисциплінарного аналізу впливу технологій на науку та суспільство.Замість того, щоб займати одну зі сторін у цьому цифровому протистоянні, освітяни мають стимулювати глибокі дискусії, які уникають простих відповідей. Наш обов'язок перед студентами полягає в наданні їм системного розуміння того, як ці технології трансформують світ. Тільки через відмову від радикальних позицій та перехід до інтелектуального осмислення ми зможемо трансформувати страх перед майбутнім у конструктивну силу, яка дозволить академічній спільноті залишатися на передовій прогресу.На мою думку, питання впровадження ШІ - це не лише про зручність навчання, а про збереження нашої ролі у процесі створення знань. Ми повинні перестати сприймати ШІ як зовнішню силу, до якої треба пристосуватися, і почати діяти як архітектори, які самі визначають умови та межі використання цих технологій. Тільки перехопивши ініціативу в розробці та дослідженні ШІ в межах освітніх інституцій, ми зможемо гарантувати, що трансформація освіти служитиме суспільному благу, а не лише інтересам великих технологічних корпорацій. Це шлях від пасивної адаптації до свідомого лідерства, де кожен педагог стає драйвером змін.
ВИКОРИСТАННЯ БЛОКЧЕЙН-ТЕХНОЛОГІЙ В ЕНЕРГЕТИЦІ25 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться науково-практична конференція «Використання блокчейн технологій в енергетиці». Захід стане площадкою для обговорення законодавчих, науково-технічних та практичних аспектів використання блокчейн-технологій в енергетиці. Планується розглянути наступні питання: юридичні аспекти використання смарт-контрактів для укладання договорів у сфері енергетики, міжнародний досвід та найкращі практики; децентралізовані ринки електроенергії; аналіз атак на смарт-контракти та кіберзахист; аналіз технічних та програмно-апаратних засобів, необхідних для реалізації проектів, що базуються на використанні блокчейн технологій в енергетиці; особливості традиційних та інноваційних рішень в енергетичній галузі, що використовують блокчейн-технології; методи кіберзахисту критичної інфраструктури. Організатор - Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України. Детальніше: https://ipme.kiev.ua/konferencii/naukovo-praktichna-konferenciya-bte-2026/, https://www.nas.gov.ua/news/naukovo-praktichna-konferenciya-vikoristannya-blokcheyn-tehnologiy-v-energetici--2026-anons
Мене щиро дратує, коли результат роботи великих мовних моделей із серйозним обличчям називають «штучним інтелектом», ніби мова йде про якусь нову форму життя, яка от-от почне приймати за нас політичні рішення, будувати економічні стратегії і виховувати наших дітей.Давайте чесно.Великі мовні моделі — це не інтелект. І точно не «розум». Це складні математичні системи, які навчилися працювати з колосальними масивами текстових даних, знаходити у них закономірності, передбачати структуру мови і формувати відповідь так, щоб вона здавалася логічною, зв’язною і переконливою.Але «здавалася» — це ключове слово.Бо інтелект — це не лише здатність формувати речення. Інтелект — це відповідальність за наслідки сказаного. Це досвід, який пройшов через біль. Це цінності, за які ти готовий заплатити. Це здатність сказати «я помилився» і нести за це репутаційні втрати.У моделі цього немає.Вона не ризикує. Не платить. Не червоніє. Не втрачає друзів. Не ходить на допити. Не відповідає перед дітьми за свої слова.Тому я не називаю це штучним інтелектом.Я називаю це інструментом мовної обробки даних. Або, якщо простіше, статистичним асистентом мислення.Це дуже потужний інструмент. Але саме інструмент.Молоток може збудувати дім, а може розтрощити вікно. Проблема не в молотку.І ось тут починається найцікавіше, про що чомусь мало хто говорить.Великі мовні моделі без авторського контексту — це красиво оформлений вакуум. Вони здатні згенерувати текст, але не здатні замінити позицію. Вони можуть структурувати аргументи, але не здатні сформувати світогляд.Якщо ви заходите в модель із порожньою головою і запитом «напиши щось розумне», ви отримаєте щось формально грамотне, але внутрішньо порожнє.Бо модель працює з тим, що ви їй даєте.Авторський контекст — це ваш досвід, ваш стиль, ваші принципи, ваші конфлікти, ваші тексти, ваша експертність. Якщо ви додаєте цей контекст, якщо ви навчаєте інструмент розуміти, хто ви і яку позицію займаєте, тоді він починає працювати на вас, а не замість вас.Як це робити?По-перше, не лінуйтеся завантажувати власні матеріали. Давайте приклади свого стилю. Пояснюйте, що для вас принципово, а що неприйнятно.По-друге, формулюйте завдання конкретно. Не «розкажи про економіку», а «поясни різницю між економікою стійкості та економікою зростання в умовах воєнної держави з урахуванням обмежених ресурсів».По-третє, сперечайтеся з відповіддю. Перепитуйте. Вимагайте аргументів. Просіть розкласти логіку по кроках. Тоді модель стає не оракулом, а співрозмовником.Але є ще одна річ, яку я вважаю принциповою.Результати потрібно перевіряти.Завжди.Бо мовна модель може помилятися у фактах. Може змішувати різні джерела. Може впевнено сформулювати те, що не відповідає дійсності. Вона не відчуває, що помилилася. Вона просто продовжує генерувати текст.І якщо ми сліпо довіряємо цьому інструменту лише тому, що його назвали «інтелектом», ми добровільно відмовляємося від власного критичного мислення.А я не готовий від нього відмовлятися.Я використовую великі мовні моделі як прискорювач. Як спосіб швидше структурувати думку. Як інструмент для аналізу великих обсягів інформації. Але фінальне рішення, фінальну оцінку і фінальну відповідальність залишаю за собою.Бо інтелект — це не здатність складати речення.Інтелект — це здатність жити з наслідками своїх рішень.І якщо ми цього не розумітимемо, то ризикуємо переплутати інструмент із суб’єктом, а допоміжний механізм — із замінником власної голови.А свою голову, як показує історія, вимикати не можна ніколи.Джерело
#можливості 18 березня 2026 року Естонська дослідницька рада (Eesti Teadusagentuur) запрошує взяти участь у міжнародній конференції “Міжнародне наукове співробітництво – з Україною та для України” (“International Research Cooperation – With Ukraine and For Ukraine”) 🇺🇦🇪🇪 Захід організовано у співпраці з Національним фондом досліджень України (НФДУ) за підтримки ESTDEV (Естонського центру міжнародного розвитку). 📍Місце проведення (очно): м. Тарту, Естонія, Lydia Hotel Conference Centre, 9:30–18:00 EET. 🌐 Онлайн-трансляція: 10:00–17:00 EET / 9:00–16:00 CET 👥 До участі запрошуються науковці, адміністратори дослідницьких проєктів, представники органів влади, а також усі зацікавлені у розширенні міжнародної наукової співпраці.🔎 Під час заходу буде представлено огляд поточного стану наукового партнерства та ініціатив Естонії, України, ЄС і Північно-Балтійського регіону щодо інтеграції українських науковців до європейського дослідницького простору. Окрему увагу буде приділено українським науковим ініціативам і спільним міжнародним проєктам, а також перспективам подальшого розвитку співпраці на європейському рівні.🗣 Мова проведення заходу: англійська (для онлайн-учасників буде забезпечено синхронний переклад на українську мову)📨 Участь передбачає обов’язкову попередню реєстрацію до 10 березня 2026 року.📲 Дізнатися більше та зареєструватися можна за посиланням: https://cutt.ly/Ptm1Qm4O
TGLIST.COM.UA
