Головне управління ДСНС України у Харківській області | ​​✨ ГЕРОЙ СЕРЕД НАС. Історія Богдана Попова — рятувальника, який іде т...

​​✨ ГЕРОЙ СЕРЕД НАС. Історія Богдана Попова — рятувальника, який іде туди, звідки інші тікають.💬 “Ми виїжджаємо на надзвичайні ситуації саме в ті моменти, коли інші біжать від них.” Ці слова заступника начальника 41-ї ДПРЧ Богдана Попова найточніше пояснюють сутність роботи рятувальника у воєнний час.🔹 Династія, що рятує життя33-річний Богдан — продовжувач сімейної справи. Його батько служив у пожежній охороні майже 30 років — приклад сили, професіоналізму та безкорисливості.Коли почалось повномасштабне вторгнення, батько повернувся волонтером у частину, попри біль у спині й пенсійний вік. Богдан уже 12 років служить у ДСНС. І служить так, щоб батько пишався.🔹 24 лютого 2022 року — ранок, який змінив усеЗвичайний збір на чергування перетворився на початок нового життя. Вибухи по дорозі, порожні вулиці Харкова, телефонні дзвінки зі Салтівки.💬 “У Харкові тоді не було зайвих. Тільки ті, хто став на оборону.”🔹 28 березня 2024 року — інтуїція, що врятувалаВиїзд на місце удару “шахеда” по дитячому санаторію. Богдан чудово знав об’єкт. Але раптово наказав зупинитись не на центральному в’їзді, а біля бетонного паркану. Через 40 хвилин прилетів повторний удар — саме в точку центрального в’їзду. Водія контузило, командира збило хвилею. Якби заїхали, як завжди, наслідки були б трагічними. Через 10 днів загинули їхні побратими. Богдан пам’ятає кожного.🔹 Професіоналізм під вогнемКасетний удар по 16-поверхівці на проспекті Аерокосмічному. Богдан — перший на місці, керівник гасіння. Руйнування, пил, крики. Багато поранених.💬 “Ти повинен зосередитись. Направити людей. Робити те, що потрібно.”Вони проводили по квартирний обхід, деблокування, рятували тих, кого ще можна було врятувати. Та навіть у пеклі війни болить людське — загиблий літній чоловік, який не міг ходити. Рятувальники не звикають до такого.🔹 Сила, що тримаєЩо дає сили знову і знову їхати під обстрілами?💬 “Мій квітник — дружина і дві донечки. Це і є моя сила.”Старша донька вже знає: якщо тато пахне димом — ніч була важкою. Але вона пишається ним.🔹 Мрія про простеВрятоване життя — це щастя. Але найбільше Богдан хоче миру. Щоб діти більше не сиділи годинами в коридорі під час тривог. Щоб їхнє дитинство було таким, як колись було його — світлим і безпечним.🔹 Життєве кредо“Кожен механізм має працювати чітко й злагоджено.”Як колись моделі автомобілів, які він збирав із батьком. Як команда рятувальників, де кожен виконує свою роль. І коли прийде День Перемоги, він мріє зібратись з друзями, вивісити прапори на машинах і згадати кожного, хто віддав життя за Україну.📌 Богдан Попов — один із тих рятувальників, завдяки яким Харків живе.Він рятує людей, тому що це його місія. Його честь. Його вибір.Дякуємо Вам за службу, Богдане. Ми пишаємось Вами.