У ніч із 28 на 29 липня 2022 року Московія вчинила один з найбільш жахливих і ницих терористичних актів — вбила десятки українських полонених "азовців" в Оленівці.На території колишньої Волноваської виправної колонії №120, яка з 2014 року знаходиться на тимчасово окупованій території Донеччини, російські солдати утримували сотні оборонців Маріуполя. Від вибухів тоді загинуло щонайменше 53 українських полонених, понад 130 було поранено. Це була навмисна страта. Аж у червні 2025 року ООН підтвердила, що теракт в Оленівці був спланованим злочином Московії. Він став символом ницості й безпринципності ворога, але далеко не першим і не єдиним випадком. Відсьогодні, саме 28 липня Україна вшановує пам'ять Захисників і Захисниць, добровольців, а також цивільних осіб, які загинули, були закатовані або страчені під час перебування в полоні.Рашисти продовжують систематично застосовувати всі види катувань і знущань щодо захоплених у полон і викрадених українців. Це — не поодинокі випадки, а систематична державна політика. Якщо це утворення взагалі можна назвати державою. Усі домовленості порушено, усі конвенції спаплюжено. Сподівання на роботу міжнародних інституцій довели свою майже повну марність.І навіть пости з інформацією про День пам'яті, скоріше за все, будуть занижені у видачі в найпопулярніших соцмережах, як і інші тексти про війну з "поганими" словами щодо ворога. Але нас це не хвилює.Сьогодні ми вшановуємо тих, хто загинув у полоні.Тих, хто був закатований. Тих, хто відчув на собі тортури, які людство намагалося забути з часів Другої Світової. Тих, кого боялись — навіть забравши свободу, їжу й воду — і тому намагалися знищити.Ми маємо пам'ятати кожного і кожну, кому не довелося побачити рідну землю після повернення. І кожного й кожну, в кого намагаються забрати навіть право на це.Маємо зробити все від нас залежне, аби повернути з цього пекла усіх.Маємо пам'ятати, що для такого не існує прощення.