Він евакуював тоді, коли інші відмовлялись. За це Роман отримав відзнаку Головнокомандувача ЗСУ "За збереження життя". Про ті часи військовий 109 ОБр ТрО згадує як про найважчий досвід:"Їздив разом з напарником, бо хлопці часто не могли пересуватись самі. Кожен раз їдеш і думаєш: "Чи повернешся назад?" Було таке, що міна 60-го калібру впала прямо в кількох метрах біля машини, але жодної подряпини не отримали ані я, ані авто. У такому темпі я провів 14 днів. Вивіз за цей час 13 хлопців, зокрема 4 офіцерів та комбата із важким пораненням".За словами Романа, головну небезпеку несуть ворожі БпЛА:"Певний час маршрут евакуації пролягав через наш КСП. За 10 хвилин я мав проїхати повз цю точку, забрати поранених і повернутись. І кожного разу, коли я повертався повз КСП, там чули, як слідом за мною дзижчали 1-2 FPV".Сьогодні Роман несе службу на посаді водія-електрика у стрілецькій роті:"Зараз проводжу хлопцям ротацію. Везу їх до крайніх позицій батальйону. А назад на відпочинок везу тих, хто змінився".