Знову ж таки, жанр практично для нас унікальний — максимально камерна трагікомедія на космічну тему (більша частина персонажів у кадрі не з'являються взагалі і представлені у відео голосами). За таких вихідних даних фільм не вийшов би в принципі, якби не потужна гра виконавця головної ролі Володимира Кравчука. Раніше він з'являвся на других ролях у всіляких несмачних комедіях — і, загалом, не давав приводу очікувати, що здатний на такий перформанс. Тут же в міру розвитку сюжету він грає все потужніше і потужніше — благо, що сценарій дає для цього всі можливості. Остріков, треба віддати йому належне, дуже дотепно і іронічно обігрує своїх попередників у космічному жанрі (від одного посилання, наприклад, до кубриківської Одіссеї, хотілося аплодувати стоячи). І, last but not least, режисер дуже акуратно весь фільм уникав ще одного бича українського кіно — пафосу та іншого надування щік на рівному місці. Космонавт Андрюха максимально далекий від образу бравого космічного героя, такого собі майора Тома, лицаря без страху і докору.