"…де Дух Господній, там воля." (2 Коринтян 3:17)- Можна виїхати з країни,- насолоджуватися сонцем Валенсії,- захоплюватися видами Гранд Каньйону,- їсти німецькі ковбаски десь у Франкфурті… і думати: ось вона, свобода. Та куди б ми не поїхали - ми завжди з собою берем себе: свій складний характер, своє его, свої грішки. Яка різниця, де бути рабом гріха, якщо заплата за гріх однакова (Римлянам 6:23)? І яка різниця, де бути вірним Богу, якщо дар благодаті в знак віри і вірності теж однаковий (Римлянам 6:23)? Рабом гріха можна бути скрізь: від тюрми до шезлонгу на Балі. І вільним можна бути скрізь: від пляжу на Балі до койко-мєсто у тюрмі. Якщо з тобою Дух Господній, якщо Він в тобі, якщо ти керуєшся Його принципами, волею, - то ти вільний. І ця свобода - найважливіша за всі свободи. Бо вона робить тебе громадянином Неба. Її не пристрелиш, не упакуєш в бус, не замкнеш у вʼязниці і не знищиш ракетою. Бо Дух Божий - вічний і хто впускає цей Дух в своє серце, впускає в себе вічність. «… де Дух Господній, там воля». Важливе не місце перебування, а Хто з тобою перебуває.