Channel Християнські вірші 🌿 - @Christian_poems_2 - №2076
ЦІНУЙТЕ ЩО МАЄТЕ!Недільний день,служіння добігає,Лиш проповідь ще пастора лунаєГоворить про відносини в сім'їМіцною як зробити нам її.Із Біблії наводить аргументи і повсякденні прикладимоменти хтось слухає у відповідь киваєХтось мимо вух слова ці пропускає.Закінчилось служіння і як завждипитає пастор чи нема нуждипотреб Привітів іншого звертанняв кого які до церкви є питання.І тут старенька бабцяледве встала і крізь сльози говорити всім почала Брати і сестри,пастор говорив як правильно і мудро віннас вчив.Я чула ці слова не раз і ранішеадресувала іншим їх скорішеВважала що була завжди праваі хоч навіть посивіла голова.А я із року в рік все нарікала що чоловіка не такого малаА це вже тиждень як його немаєледве говорить, сльози витирає.Як жаль що лиш тоді як поховалая цінувати так як треба сталаБо це не він це я така була не мудро і неправильно жила.В своїх руках хотіла все триматиза все йому спішила дорікати Він змовчував,щоб сварок уникатищоб мир в сім'ї і між собою мати.А я вважала надто він слабкийі все життя мені був не такийсестрички ви в житті так не робітьчоловіками з молоду цініть.Щоб потім так як я не жалкуватиІ поховавши гірко не ридатиздригнулися худенькі її плечіІ гіркі сльози потекли старечі.Не може вона відчаю сховатиприсіла і продовжує ридати,Це просто неможливо описатиі її стан словами передати.То непоправна сповідь каяттяА в нас усіх попереду життяІ як важливо так його прожитищоб помилок таких не повторити.Щоб вміти один одним цінуватисім'ю міцною в Бозі будувати,Зворушили мене її словаЯкби ж була можливість ще нова.Щоб виправити якось все змінитизовсім інакше стала б вона жити,Але настала смерть кінець могиласкільки б вона на неї не ходила.Та чоловіка вже не повернутияк сумно надто пізно це збагнути,Для нас живих безцінний це урок.О як важливо кожнумить і крок У вірне русло завжди спрямувати І при житті любити і цінувати.Звичайно ми усі не ідеали недоліків у кожного чималоНавчитись так потрібно поступатищоб тільки лиш хороше помічати.Бо якщо любиш так воно і єготовий ти віддати все своєпожертвувати часом сном грошимаАби щаслива лиш була любима.Якщо так буде у вашому життіобох щасливі будете тодіЖиття прекрасним і радісним здається як в унісон з коханим серце б'ється.Так хочеться не дивлячись на вікНайкращим щоби був твій чоловікІ хоч з'явиться у скронях сивина все ж найгарніша буде хай вона.Якщо ж у дорогої половини вже на лиці з'являються морщинито пам'ятай це наслідки роботи і проявляй ще більше ти турботи.І щоби найдовше берегтине зможеш більш таку собі знайти,Чомусь такий ми звичай маємтоді цінуєм як втрачаєм.Пізно схилившись над труною її назвати дорогоюпізно граніти встановляти!І золотом на них писати.І самий дорогий вінок тоді не зблизить ні на крок.Ви все це при житті робіть слова найкращі говоріть і пізно ввечері за чаємДіліться радістю і відчаєм.Бо швидко пробіжить життяй назад не буде вороттяТому Цінуйте поки єі щастя бережіть своє!Автор невідомий
1030
25-10-30 21:45