Ось я прийшла до тебе Боже мій.Така як є провини не ховаю,Під хрест схилилась, щоб знайти спокій,Сльозами Твої ноги омиваю.Блукала я у світі марноти,А ти шукав як ту вівцю пропавшуКроваві руки все ж мене знайшли,Побачивши мене в сльозах нещасну.Так хочеться багато що сказать,Та сльози котяться гарячі по обличчюА серце і душа просто кричать,Ходила довго я по бездоріжжю.І ось я під хрестом Твоїм стоюІ небеса той хрест в сльозах тримають,Земля під ним ридає від жалю,Тремтить бо Божий Син там помирає!Ось чую голос: Отче їм прости!І землю нічна темрява вкриває,А поруч там розбійник на хресті,До тебе в покаянні промовляє:Згадай мене Христос там у раюКоли прийдеш Ти до Отця в оселі,Господь я чую відповідь твою,Відкриті в небесах для нього двері!Яка велика ця свята любов,Я теж Господь перед Тобою каюсь,І бачу як стікає Твоя кров,І чую відповідь до мене:»Я прощаю»Голгофський хрест, любов Отця до нас,Який віддав улюбленого Сина,Іди до нього поки є ще час.Почуєш Я люблю тебе дитино.Іди не запізнись, скоріш спіши,Бо він чекає, але сонце вже заходить,В святії ноги ти Йому впади,Блаженний той , хто до Христа приходить!Марина Візнюк