Ось я прийшла до тебе Боже мій. Така як є провини не ховаю,Під хрест схилилась, щоб знайти спокій,Сльозами Твої ноги омиваю. Блукала я у світі марноти,А ти шукав як ту вівцю пропавшуКроваві руки все ж мене знайшли,Побачивши мене в сльозах нещасну. Так хочеться багато що сказать,Та сльози котяться гарячі по обличчюА серце і душа просто кричать,Ходила довго я по бездоріжжю. І ось я під хрестом Твоїм стоюІ небеса той хрест в сльозах тримають,Земля під ним ридає від жалю,Тремтить бо Божий Син там помирає! Ось чую голос: Отче їм прости! І землю нічна темрява вкриває,А поруч там розбійник на хресті,До тебе в покаянні промовляє:Згадай мене Христос там у раюКоли прийдеш Ти до Отця в оселі,Господь я чую відповідь твою,Відкриті в небесах для нього двері! Яка велика ця свята любов,Я теж Господь перед Тобою каюсь,І бачу як стікає Твоя кров,І чую відповідь до мене:»Я прощаю»Голгофський хрест, любов Отця до нас,Який віддав улюбленого Сина,Іди до нього поки є ще час. Почуєш Я люблю тебе дитино. Іди не запізнись, скоріш спіши,Бо він чекає, але сонце вже заходить,В святії ноги ти Йому впади,Блаженний той , хто до Христа приходить! Марина Візнюк