Channel Християнські вірші 🌿 - @Christian_poems_2 - №1916
МАМУ БЕРЕЖІТЬ!Зеленіє жито, пахне літо,Трави тихо в полі шелестять,Ніч на землю розпускає віти,І вкладає замлю спочивать.Стихло все, лиш чути ненароком,Соловейка дзвінкого в саду,А на небі місяць білобокийЛічить зорі на Чумацькому шляху.І здається, спокій землю огортає,І дрімає теплая земля,Все село солодко засинає,Лиш не в хаті на краю села… Та хатинка вже давно схилиласьДо самої матінки-землі,Наче дівчина, там зажуриласьБілая калина на дворі.Небо чисте сяють ясно зорі,Та лише не очі ті сумні,В тих очах бринять сльози прозорі,Капають і тонуть у землі.Як любила мати свого сина.Тільки зичила йому добра,Та хіба вона у тому винна,Що могила її вчора забрала?Було це в вівторок, рано-вранці,Син тоді з похмілля рано встав,І шукав свій порятунок в чарці,Як дзвінок його потурбував.Голос був сусідки баби Люби:«Твою маму, сину, Бог забрав…»,Ще щось говорили інші люди,Але він уже не дочував.Серце замерло, в очах враз потемніло,Стало холодно і страшно в одну мить…Як його душа тоді боліла…Ще й сьогодні досі так болить.Поховали матінку єдину.«Молода така, а вже в могилу полягла»,-Хтось сказав, і дав останні гроші сину,Може з жалості, а може із добра.Всі розбіглися, зостався сам хлопчина,Вже не той, який раніше був,Плакав цілий вечір на могилі,Тільки голос мами вже не чув.І пливе його життя, як на картині,Як він свою маму зневажав,Все згадав, усе продумав нині,Коли чорний день в житті настав.Часто мамі словом душу ранить,А бувало навіть і таке, -Обізве її, а чи обманить,А іще із дому утече.Ну, а мати, так його любила,Тільки все найкраще - все йому,Передачі слала свому сину,Все що мала – те все одному.Син не їхав, місяці спливали,Ну, а мати, передачі шле,Ті всі гроші друзі пропивали.А вона надіється і жде…Вже й хатинка бідна похилилась,Стріха в хаті раз у раз тече,І стара криничка розвалилась…Не приїде, не подасть своє плече…Так роки летіли, аж до нині,А сьогодні серце у сльозах,Хочеться кричати на могилі,Хочеться вернути все назад…Не шанують діти своїх рідних,Любих, дорогих батьків своїх,Вже коли буває надто пізно –Думають тоді вони за них.Поцілуй та пригорни матусю свою,Бо ж вона тобі життя дала,І заради тебе, дочка, сину,Твоя рідна мамочка жила!Автор невідомий
1000
25-05-27 07:05