Channel Християнські вірші 🌿 - @Christian_poems_2 - №1840
НА СЕБЕ ВІН ЗАБРАВ МОЮ ВИНУНа Себе Він забрав мою вину,За всі мої гріхи Він розплатився!На хрест Голгофський дивлячись стогну,До верху цвях в Його долоню впився. Мій Цар і Бог в короні із шипів, З любов'ю в мої очі споглядає, Що падаю до ніг Його без слів, І знов Святою Кров'ю омиваюсь.Сьогодні, згадуючи Його смерть,Беру шматочок хліба обережно Життя так не важлива круговерть,Так наодинці буть з Христом тривожно.Він все зробив, щоб мене врятувать,Коли промовив слово те: «Здійснилось»,Він все зробив, а що я можу дать?Як перед Ним душа моя схилилась?А чи відкрита повністю Йому?І чи виконую усі Його Завіти?І що приношу, я щодня Йому?Чи довіряю все Йому на світі?О, мій Господь, дай руку і веди,Я без Тебе нікчемний, дрібний атом,Усім життям моїм керуй завжди,Буть вірною дай серцем й жити свято.Вина ковточок я роблю й скорблю,Далеко так від мене досконалість...Та Ти з любов'ю Кров пролив Свою.І дарував блаженство мені й радість!Ти витерпів побої і плювки,Мою ганьбу від мене заховав Ти,Розплутав всіх гріхів моїх клубки,І добровільно Ти прийняв розп'яття.Ти випив чашу гніву за мене До смерті хресної Ти полюбив Своєї.Схиляюся я низько до Тебе,Ти став життям моїм і піснею моєю. Подяку і хвалу Тобі несу! І п'ю з Твоєї чаші щастя сладість. Всім людям, в цьому світі говорю: «Бог є любов, у Ньому справжня радість !»Переклад Чернишової Ольги (з російського вірша Любов Бондаренко)
1100
25-03-21 06:10