Channel Християнські вірші 🌿 - @Christian_poems_2 - №1700
Історія із життя.Сидів на лавочці спокійно,Зовсім промоклий від дощу,Зоря десь вдалині світила,Він думав про свою сімʼю…Повз нього йшли і відвертались,Ніхто і хлібчика не дав,Одні тихенько насміхались,Він в небо лише споглядав.Мале хлопʼятко сиротина,Губами рученята грів,На нім протерта кожушина,Від голоду вже просто млів.Виднілись в черевичках пальці,Від холоду й дощу тремтівІ не було на життя шансів,Не чути було його слів…Йому той час прийшов на памʼять,Як тато ніжно колисавІ на колінах засинав він,І про Христа йому співав..А з братиком завжди дружили,І гарно гралися вони,І так щасливо б далі жили,Та дні біди в сімʼю прийшли.Він в памʼяті ту мить тримає,Як тато з братиком пішов,У небеса де прославляють Вони тепер Христа любов.Зосталась в нього тільки мамаА він такий іще малий,До грудей ніжно пригортала,Синочку, шепотіла мій!…Та ось лікарня і в палатіМатуся хвора вже лежить,Не міг маленький він прийняти,Що її треба відпустить…Вона дивилась в сльозах з жалемСиночку, мовила вонаТам де цвітуть вічно троянди,Іду туди я в небеса..В сльозах він вибіг із палати,На лавочку один присів,Не маю ні сімʼї ні хати,Він слізно Богу говорив.Лице залите все сльозамиТак страшно було сироті,Йому хотілось йти до мами,До Бога в небеса святі.Та чоловік ішов в ту днинуВ красивім шкірянім плащі,Ось бачить плаче там дитина,І стало боляче в душі..Чого на вулиці сидиш ти,Дивися дощ мов з відра льє,Ридаючи дитя сказало,Чекаю що Господь прийде..ПрийдЕ Він, мама так сказалаНа небеса мене візьме,Дитина гірко заридала,Я так чекаю день за днем!Почув історію дитини,В сльозах той чоловік сказавІ пригорнув він сиротину,Який так гірко ще ридав.Тихенько протягнув він руку,Синок додому вже ходиВін зрозумів страшну розлуку,Дитя лишилось без сімʼї..,О дядьку ви не Бог я знаю,Куди провадите мене,Я голодую замерзаю,А вас сімʼя напевно жде.І чоловік ледь стримав сльози Сказав ні одинокий я,В душі пече біль як морози,Мені потрібна теж сімʼя.Тепер я буду твоїм батьком,Достатку маю вдосталь я,Ніхто тебе вже не образить,Ти син мій, ти моє дитя!В житті ти вже не сиротинаА милий, дорогий синок,Ти є улюблена дитина,Мені тебе також дав Бог.Промерзлі пальчики дитиниВ руках він ніжно зігрівав,А руки що іще тремтіли,По бАтьківськи він цілував.На руки взяв хлопʼя спокійноА надворі дощ не вщухав Укрив його плащем і ніжноДо себе міцно пригортав…Ми також сиротами бУли,Без Господа блукали ми,В гріхах в сльозах своїх тонули,У беззаконні темноти.Та простягнув враз Хтось нам руку,Рука в крОві від ран була,Забрав Він нашу біль і муку,То милість Божа нас спасла.Ми гинули усі без Бога,Як та дитина без сімʼї,Бог в небо нам вказав дорогу,За нас помер Він на хресті.З любовʼю на нас подивився,Сказав дитя, я твій Творець,За нас страждаючи молився,Прийняв до себе як Отець!Марина Візнюк.#Повчальна_історія
1200
25-01-10 08:53