Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Викриття Єрмака у Бігуса? Не смішіть! Подарунок до уродин і до дуже хтивих та підступних виборів…" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=iHGsBfbqYyA===Другий день несеться звідусіль: «У Бігуса розслідування про Єрмака, викриття і вся правда!» Хто не дивився, може й ведуться. Я тримався-тримався, але таки спокусився, переглянув. Та не з моїм діабетом таку солоденьку жуйку споживати! Які викриття? Яка вся правда? Та правди, окрім кількох другорядних фактів з біографії, там навіть близько нема. Отакий собі подарунок завгоспу до дня уродин. Та й то він сам усе це дійство не тільки продюсував, але й своїх режисерів та редакторів пригнав, а відверто лизоблюдський текст із усіма вигідними Єрмаку під дану ситуацію акцентами явно його протеже Литвин писав, а сам завгосп перевіряв і корегував. Там створений саме такий образ, який треба продавати тим людям, які вже колись проголосували за Зеленського (в їх критичне мислення Єрмак явно не вірить і має в цьому рацію), але самого Зе встигли розлюбити. Отакий свавільний мачо, який топче конституцію, порушує всі правила, але вершить світову політику, рятує країну й усе вирішує замість інфантильного й безвольного зєпрідента. Зате про те, що українці й українчики не люблять – гарантовано ні-ні!Ну, скажете ви, неінтелектуальні люди часто страждають надмірним нарцисизмом. Це явно про Єрмака. І варто було про таке спеціальний сюжет записувати? Звісно, що ні. Якби це був тільки спалах крайньої самозакоханості ще одного зеленого нарциса, я б гарантовано це проігнорував. От лише видається мені, що це був не тільки подарунок самому собі улюбленому на уродини, а ще один етап реального дуже хтивого й підлого політичного проєкту. Ні, Єрмак точно не мітить у президенти. Не конче тому, що розуміє – таких не обирають, скорше тут на певний час інстинкти самозбереження Зе його змусили обрати інший шлях. Переказувати ймовірний і дуже схожий на реальний сценарій тут не стану – дивіться сюжет, там усе сказано. А тут хіба натякну, що однієї миті, коли ми може навіть спроможемося обрати доброго чи прийнятного президента, виявиться, що його повноваження мізерні. А з новообраної Ради, виборами до якої ми злегковажили, вже новостворена коаліція напів фейкових «волонтерських і військових партій» передає президенту кандидатуру прем’єра – вгадайте самі кого… І в руках його та його політпроєктів зосередиться вся влада в країні, а на президента лише всі шишки летітимуть. Кажете, що таке неможливо? Та ну! А що ж сталося влітку 2006 року, коли Віктору Ющенку довелося погодити кандидатуру прем’єр-міністра віктора януковича із усім отим збором табачників, азарових, бойків та інших регіоналів, комуністів, соціалістів… Як казав один класик нашої політики: «Це ж було вже!»Отаку я вам історію на ніч підготував. А поки дякую за ваші перегляди, запрошую підписуватися на мої канали в ютюб і телеграм та прошу про поширення, рекомендації, коментарі і вподобайки.