Трагічна новина цього святкового дня:

Сьогодні у бою загинув український пілот — на винищувачі МіГ-29 він завдавав ракетно-бомбових ударів по рашистських окупантах.

Під час виконання бойового завдання літак підбито ворожою ракетою, пілот катапультувався, але, на жаль, не вижив.
Капітан Мамбетов Марат Редванович був командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва».

Хтось скаже, що кожного дня гинуть сотні наших захисників. І нам навіть кількості тих, хто віддали життя за Україну, Zеленське не дозволило знати, а тим більше їхні імена. Це при Порошенкові вшановували кожного поіменно... А тут один загиблий, безумовно, що герой, але чому про нього? Та саме через оте щойно згадане.

У нас режим внутрішньої окупації вкрав імена наших героїв. І коли десь відкривається інформаційна шпарина й ми бачимо просте людське обличчя, на противагу звірячому оскалу ворога й багатьох в укрсучвладі, ми ж через нього вшановуємо всіх тих, кого режим безсоромно зробив для нас анонімними та безіменними...

Вища міра цинізму. Сьогодні Zейло опублікував своє вітання (записане попередньо й підставлене мінусовкою, де блазнювати в масовці вже змусили офіцерів). І там він заговорив, цитуючи одного з поетів, що "війна — це імена". Це той злодій, який украв імена полеглих героїв, згадав про імена...

Усім загиблим захисникам України і серед них неодмінно бойовому льотчику капітану Марату Мамбетову вічна пам'ять і вічна слава...