CRAF

Офіційна заява 12-ої бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України щодо нападу на військовослужбовця бригади, майора Андрія Кориневича13 червня в місті Івано-Франківськ двоє невідомих в масках, озброєних телескопічною палицею та сльозогінним газом, здійснили напад на військовослужбовця «Азову», майора Андрія «Кореня» Кориневича поблизу його дому. Кориневич служить в підрозділі з 2014 року. Пройшов оборону Маріуполя та російський полон.Поліція встановила особи всіх причетних. Двоє нападників та двоє їхніх спільників, як свідчать наявні докази, є військовослужбовцями 3-ої окремої штурмової бригади.Двоє нападників, військовослужбовці 3 ОШБ: Семен Клок, позивний «Малиш», та Василь Бондаренко, позивний «Віся». Клок неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за хуліганство, крадіжку, нанесення тілесних ушкоджень, їзду без водійського посвідчення в нетверезому стані. У жовтні 2024 року з табельної зброї вистрілив посеред вулиці у живіт офіцеру НГУ, але не отримав жодного покарання. Бондаренко відбував покарання за збройний напад на інкасаторів, на початку повномасштабного вторгнення вийшов із в’язниці на поруки і став військовослужбовцем 3 ОШБ. Двоє їхніх спільників: Максим Білогуб та Сергій Циганчук, позивний «Сова». Перший чекав нападників в автомобілі, другий — збирав необхідну нападникам інформацію про Кориневича перед побиттям і знаходився з ними в одній квартирі під час планування нападу.Мотиви побиття Кориневича невідомі. Наразі всі нападники знаходяться в розшуку.12-та бригада спеціального призначення «Азов» НГУ засуджує подібні дії та вимагає якнайшвидшого притягнення нападників до відповідальності. Напади на українських військовослужбовців, якими б мотивами не керувались зловмисники, є неприпустимими та мають отримати рішучу та однозначну реакцію від правоохоронних органів та українського суспільства.

Понад 800 бійців «Азову» досі в російському полоні.Але вони не самі. Ми боремось за них.«Азов» діє. Системно, щодня працює на всіх рівнях, аби пришвидшити повернення наших полонених.Кожен боєць «Азову» розуміє: полонений окупант — це шанс повернути свого побратима. Лише на Торецькому напрямку за кілька місяців бійці 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» взяли в полон десятки окупантів. У січні 2025 року — 23 російських військових. У березні — ще 20. Нещодавно — ще 8. Робота триває. Це — наш обмінний фонд.Делегації військовослужбовців «Азову» регулярно зустрічаються з парламентарями, дипломатами та правозахисниками Великої Британії, Німеччини, Європейського Союзу. Ті, хто повернувся з полону, свідчать особисто: на засіданні Ради Безпеки ООН, у штаб-квартирі НАТО, в парламенті Великої Британії та у Бундестазі, і навіть на червоній доріжці Венеційського кінофестивалю. Говорять від імені тих, хто не може. Про катування, знущання, тортури. Про життя між допитами.Асоціація родин захисників «Азовсталі» започаткувала всеукраїнську акцію «Free Azov». Щонеділі близькі та рідні полонених виходять на вулиці своїх міст — усе заради того, щоб світ знав: захисники «Азову» досі в руках ворога. І поки вони там — тиша не прийнятна. Подібні акції відбуваються і за кордоном. З 16 по 20 травня пройшли маніфестації до річниці виходу гарнізону з «Азовсталі» — у Стокгольмі, Барселоні, Чикаго, Единбурзі, Порту, Вільнюсі, Вашингтоні, Мілані.«Азов» разом з Асоціацією також запустили проєкт moscowconvention.com, який наочно демонструє порушення РФ Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Днями, спільно з Відділенням міжнародного співробітництва 1-го корпусу НГУ «Азов», було представлено сайт russian-inferno.com — платформу, що документує свідчення про умови утримання наших полонених у російських тюрмах. Проходить систематична робота над залученням лідерів думок та соціально відповідального бізнесу для підтримки гласності проблеми. Постійно реалізуються різноманітні культурні колаборації та випуск тематичного мерчу.Родичі полонених виступають у медіа, беруть участь у форумах, акціях і дискусіях, щоб тримати тему полону у фокусі суспільства та міжнародної спільноти. Звільнені з полону теж не мовчать, бо знають, як це — бути там. Беруть участь у кожній акції, кожному зверненні, кожному ефірі. Нагадують: полон — це не минуле. Це — теперішнє.Ми не зупинимось, поки всі наші не повернуться додому.

Одинадцять років тому, 5 травня 2014-го року, світ почув про «Азов».Звільнення, захист і розбудова України стали тією метою, заради якої бійці були готові спільно розвивати вміння, здобувати досвід, плекати дисципліну та досягати успіху. Невелика група добровольців, учорашніх цивільних, озброєних арматурою, за пів року перетворилася зі стрілецького батальйону на полк, отримала важку техніку й артилерію.Звільнення Маріуполя, звільнення Мар’їнки, участь у боях під Іловайськом у 2014-му році. Чи не єдина успішна наступальна операція часів АТО – Павлопіль-Широкинська – в 2015-му. Масштабна операція на Світлодарській дузі в 2019-му.Героїчна оборона Маріуполя в 2022-му. Вступивши у повномасштабну війну полком та понісши значні втрати, вже на початку 2023-го «Азов» став бригадою, а навесні 2025-го – корпусом. Бойові дії на найгарячіших ділянках фронту, участь у контрнаступі 2023-го року, просування в Серебрянському лісництві, стабілізація фронту на Торецькому та Покровському напрямках.Постійне вдосконалення системи управління, пошук найкращих рішень для знищення ворога та збереження життів своїх бійців. Впродовж одинадцяти років своєї історії «Азов» став символом ефективності, яка забезпечена постійним розвитком, звитягою та вмотивованістю. Але історія на цьому не завершується, перед нами велика робота.Помститися за полеглих, повернути побратимів з полону, разом звільнити рідну землю та співгромадян з-під окупації, відновити справедливість і далі розбудовувати незалежну Україну. Ми знаємо, за що воювали весь цей час, за що віддавали свої життя наші побратими, знаємо, як воювати далі, до перемоги!Заповнити анкету | Фінансова підтримка | Telegram | Instagram | YouTube | Twitter | Facebook | TikTok | WhatsApp

Вирішив поділитися з вами однією історією —щоб ви просто розуміли, як низько можуть опускатись деякі люди.Поки я ще був на службі, командир бригади подав мене на нагороду. Процедура не з простих — тривала, бюрократична, але врешті-решт, через чотири місяці, президент підписав указ про моє нагородження.У середу, 9 квітня 2025 року, друг Калина — заступник командира бригади — привітав мене, надіславши скріншот з офіційного сайту президента, де я був у списку нагороджених.Пані та панове, вже наступного дня з указу моє прізвище просто зникло.Чому так сталося? Можливо, через мою чітку позицію щодо заміни головнокомандувача. Хоча, якщо чесно, інших причин я просто не бачу. Але вкотре я переконався — в цій системі ще дуже багато треба змінювати.Я майже впевнений, що сам президент не давав вказівки прибирати мене з указу, це було б дивно. Отже — в ОП є хтось, хто має повноваження "виправити" указ без погодження з Верховним Головнокомандувачем держави. Хоча все це робиться доволі просто: приносять новий текст указу, кажуть щось на кшталт "там помилка в прізвищі була, ми виправили", і перепідписують, можуть прибрати тих хто не подобається, і додати своїх кентів наприклад.Насправді — це навіть смішно. Я уявляю собі, як десь хтось б’є кулаком по столу і каже: "От жеж, с*ка, етот Кротевич. Не любить мене. А я тут, бляха, з другою армією світу воюю!" І все стає на свої місця,для них не важливо що ти заслуговуєш та робиш, важливо щоб ти був зручним, слухняним та завжди казав « Так». Але це не для мене. Найкраща нагорода для мене це , коли від’єбуться зі своїми інтригами від адекватних військових та армії нарешті дадуть нормально воювати. Забавно. Печально. Да й ладно.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко вручив військовослужбовцям 12-ої бригади спеціального призначення «Азов» НГУ державні нагороди та відомчі відзнаки.«За незначний час, але ціною неймовірних зусиль, ціною здоров'я, життів побратимів, ви зупинили ворога на важливому напрямку. Ситуація на Торецьку, дякуючи 12-ій бригаді, набагато краща. Наявність професійного керівництва, класних командирів поруч з вами, ваш професіоналізм і навчання дають результати. Хочу подякувати за ваш подвиг і за вашу працю на фронті та висловити слова подяки усій бригаді «Азов», — сказав під час нагородження міністр.За мужність і відвагу, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання завдань за призначенням в умовах воєнного стану, азовці були відзначені орденами «За мужність» ІІІ ступеня, орденами Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, медалями «За військову службу Україні» та «За врятоване життя», а також відомчими заохочувальними відзнаками МВС України «Вогнепальна зброя».Заповнити анкету | Фінансова підтримка Telegram | Instagram | YouTube | Twitter | Facebook | TikTok | WhatsApp

КАМУФЛЮВАННЯ - це важливо. Фарбування техніки - це перший, але не єдиний етап. Жодна фарба не працює магічним чином - вона не захистить авто на 100%, але вона сильно зменшує ризики швидкого виявлення автомобіля, MRAP чи навіть міномету.💰Волонтери проводять збори, купують техніку за тисячі доларів. Броню купують або передають партнери - її небагато, вона цінна. Тому камуфлювання - це важливий етап, щоб зберегти кошти і ресурси, і держави, і волонтерів і всіх, хто донатить.Раз на рік ми проводимо збір на роботу нашої бази з камуфлювання та ремонту/переробки військових авто. Цього року цей збір ми відкрили на 1.5 млн гривень. Ці кошти підуть на погашення боргів, які накопичилися за цей рік через те, що ми виконували великі обсяги роботи і брали мало платних замовлень. А саме: нам треба оплатити оренду, фарбу, розчинники, розхідники, а також купити генератор. Від цього збору залежить наша можливість продовжити роботу.‼️ За півтора місяці ми зібрали лише 25% необхідної суми і вичерпали ідеї для того, що ще можна зробити, щоб залучити прямі донати. Ми вдячні всім за їхні внески. Але ми маємо досягнути мети. Тож ми відкриваємо командний збір.Всі, хто бажають долучитися - просто пишіть в коментарях і ми вам зробим картку.Хто бажає долучитися донатом - посиланняномер картки 5375 4112 1971 1715paypal [email protected]

Сьогодні 28 липня в Києві пройшла масова акція в підтримку наших військовополонених «ПОЛОН ВБИВАЄ»Саме сьогодні вона була в памʼять про загиблих захисників Полку «АЗОВ», які загинули внаслідок терористичного акту зі сторони росіі в Оленівці, рівно два роки тому.Після цієї акції дівчата, які не пропускають жодного зібрання з приводу нагадування про військовополонених разом з військовим зайшли випити каву до ЦУМу.Коли вони сиділи за столом, їх таблички із закликом про звільнення наших захисників з ворожого полону лежали поряд з ними і привернули увагу охоронця, який почав їм грубити і виганяти із фудкорта, що розташований на 6му поверсі цього ж ЦУМА. За словами охоронця, це не його рішення, а правила універмагу і колективне рішення керівництва (що підтверджує його постійна консультація з кимось через навушник).Нічого вимагати не буду, ніяких людських свідомих визнань своїх дій від керівництва ЦУМА не очікую.З ними вже все зрозуміло.Просто прошу надати інформацію по даному персонажу (охоронцю) і керівництву ЦУМА і їх Служби Безпеки, бо даними істотами вже зацікавлені військові ветерани і побратими тих, хто зараз знаходиться в полоні.Поки їх сраки захищали ті, хто кожен день перебуває в пеклі російського ворожого полону, вони забороняють на їх території нагадувати за тих, хто віддає за них життя.У вас шо, сука, війна закінчилась?У вас, сука, нікого немає в полоні?Чи всіх звідти вже повернули?