​#прочитане2025Алі Гейзелвуд - "Наречена", Видавництво VIVAT 2025р.Я закінчила читати роман Алі Гейзелвуд "Наречена", і в мене дуже змішані відчуття. Це історія, яка на перший погляд маскується під фентезійну романтику, але насправді порушує значно глибші й болючіші теми. І саме тому мені дуже прикро, що потенціал цієї книжки не був реалізований повністю. Головна героїня - вампірка, яка змушена погодитися на шлюб із ворогом її клану перевертнем, аби зберегти хиткий мир між двома ворогуючими расами. Цей союз політичний, холодний і небезпечний для життя. Та поступово між героями виникають певні почуття — спершу неприязнь, потім цікавість, і зрештою — заборонене почуття. Головна героїня опиняється в чужому середовищі, де її не приймають, де кожен її рух викликає підозру, а власна сутність стає причиною постійного внутрішнього конфлікту. В умовах недовіри, обов’язку та особистої розгубленості вона шукає не тільки кохання, а й себе.Тема "інакшості" надзвичайно близька для мене. У головній героїні я впізнала ту, хто ніде не почувається "своєю", хто змушена постійно змінюватися, підлаштовуватись, приглушувати власну сутність, аби бути прийнятою. Її самотність не викликала у мене жалю — вона викликала співпереживання, глибоке внутрішнє тремтіння. У фентезійному образі вампірки я побачила образ усіх тих, хто не вписується в чіткі рамки, не хоче грати за чужими правилами, але при цьому відчайдушно шукає прийняття.Це справді сильна частина книжки. Вона змушує зупинитися, замислитися над собою, згадати, як це — бути "не такою", мовчати, коли тебе не чують, і лишатися гідною навіть у найболючіших ситуаціях. Але, на жаль, усе це — лише до певного моменту.Остання третина роману, як на мене, зруйнувала той емоційний зв’язок, який я вибудовувала з героїнею протягом усієї книжки. Замість завершення її внутрішнього шляху, замість емоційного розв’язання — ми отримали серію надміру деталізованих сексуальних сцен. І справа не в тому, що романтика чи еротика — це щось "погане". Справа в тому, що тема "інакшості", самотності, пошуку свого голосу — залишилися недоговореними, ніби стерті чи забуті заради фізичного контакту.Я відчула розчарування. Наче читала зовсім іншу книжку — щиру, глибоку, трепетну — а потім мені просто її підмінили. Хотілося завершення, яке було б гідне тієї тендітної внутрішньої боротьби, яку вела героїня. Хотілося, щоб її інакшість стала не лише тим, що віддаляє, а й тим, що рятує — але цього не сталося.Як висновок додам, «Наречена» — це роман з хорошою ідеєю, сильним початком, але розбалансованою структурою і злитим фіналом. Роман мав шанс стати важливою історією про прийняття себе, про сміливість бути "не такою", але авторка сама зреклась цієї глибини заради шаблонних сексуальних сцен. Гейзелвуд вміє писати про емоції, ізоляцію та пошук свого місця, але у цій книжці вона поступилася глибиною на користь тілесного. Мені б хотілося бачити більше психологізму, менше «монстросексу» і фінал, гідний тих тем, які вона порушує. І від цього мені дуже прикро, бо я дуже хотіла полюбити цей роман. Книжка яка могла б стати топовою в цьому році, стала розчаруванням.Оцінки: цікавість – 2, динаміка – 2, логіка – 2, обкладинка – 0, оригінальність – 1, зачепило – 0Оцінка: 7 з 12Щиро Ваша #Клякса.