Василь СИМОНЕНКО8 січня 1935 р. – 13 грудня 1963 р. Не заколисуй ненависті силу*Можна все на світі вибирати, сину,Вибрати не можна тільки Батьківщину.*...Ти на землі – людина,І хочеш того чи ні –Усмішка твоя – єдина,Мука твоя – єдина,Очі твої – одні.*Можна прострелити мозок,Думки ж не вбить!*Той ніколи не доскочить слави,Хто задля неї на землі живе.*Як усе на світі зрозумієш,То тоді зупинишсяІ вмреш!*Вічна мудрість простої людиниВ паляниці звичайній живе.*Запізніле каяття завжди схоже на позерство.*Найогидніші очі – порожні,Найгрізніше мовчить гроза,Найнікчемніші душі вельможні,Найпідліша – брехлива сльоза.*На світі той намудріший,Хто найдужче любить життя.*Вірнішого і сердечнішого побратима, ніж папір, я не знаю.*Благородна брехня возвеличує правду.*Це страшно, коли прижиттєва слава і обожествлення стають посмертною ганьбою.*Нема нічого страшнішого за необмежену владу в руках обмеженої людини.*В калюжі глибоко не пірнеш, будь ти хоч японським шукачем перлів.*Якими б цитатами бездари не підпирали свою розумову стелю, вона, однак, занизька.*Поезія – це прекрасна мудрість.*Що то за простір, коли в ньому не можна рухатись?*Як простір немислимий без руху, так поезія немислима без думки.*Формалізм починається там, де кінчається думка.*Щасливий той, хто хоче мало від життя: він ніколи не розчарується в ньому.*Живе той, хто не живе для себе,Хто для других виборює життя.*На цвинтарі розстріляних ілюзійУже немає місця для могил.Підписатися на Книжкову жабу