Бізнес-Patriot

📦 Мільярди без податків2025 року загальна вартість міжнародних поштових відправлень в Україну склала 167,3 млрд грн. Більше половини з них — товари, які не оподатковуються завдяки пільзі до 150 євро. Кількість таких «безподаткових» посилок зростає приблизно на 50% щороку. За прогнозами, лише втрати з ПДВ у 2026-му сягнуть 27 млрд грн.🌍 США скасували свій поріг у 800 доларів ще у серпні 2025-го — через підрив конкуренції для місцевого бізнесу та ризики контрафакту. ЄС ще у 2021-му запровадив систему IOSS: ПДВ тепер сплачується одразу при купівлі, а з 2028-го плануються скасування і митних пільг для дрібних посилок.Коли модель «купити дешево без податків» стає невигідною, великі платформи шукають альтернативи. Вони починають відкривати місцеві склади, фулфілмент-центри та магазини. Shein вже відкрив фізичний магазин у Франції, JD.com будує логістичні хаби в Кореї, Temu підключає локальних продавців у США та Європі.🇺🇦Фізична присутність міжнародних платформ — це не лише нові податкові надходження. Це робочі місця в логістиці, ІТ та торгівлі, розвиток регіональної інфраструктури та повноцінне поширення українського регуляторного поля на великих гравців. Ринок стає більш чесним для вітчизняного бізнесу.Скасування пільги на дрібний імпорт — це не удар по споживачу, а стимул для нових інвестицій. Замість разового ефекту від митних зборів держава отримує довгострокову податкову базу та нові бізнеси, які платять в Україні й за українськими правилами.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

😶‍🌫️Ринок вейпів: як держава сама загнала бізнес у тінь93,6% ринку електронних сигарет в Україні сьогодні працює поза законом. І це — не вибір бізнесу, а наслідок регуляторних рішень, які ухвалювались без розуміння реальних наслідків. Так вважають у Всеукраїнській асоціації ринку електронних сигарет (ВАРЕС).💰У червні 2023 року ринок рідин для вейпів приніс бюджету рекордні 287,94 млн грн лише за один місяць. За весь 2024 рік — лише 47,48 млн грн. Продукт нікуди не зник, споживач нікуди не зник. Зникли податки.Легальний бізнес при цьому опинився в пастці. Ліцензії, акциз, документи, перевірки — і на додачу правоохоронці, які не розуміють суті регулювання і вилучають усе підряд. Чорний ринок не платить нічого і почувається комфортно. Держава фактично карає тих, хто готовий працювати відкрито.Асоціація пропонує просте рішення: не пільги, а коректне регулювання. За підрахунками ВАРЕС, невеликі зміни до законодавства дозволять отримувати до бюджету 3,82 млрд грн щороку. Це дасть легальному бізнесу можливість платити більше, а правоохоронцям — ефективніше боротись із нелегальним обігом.Ринок вейпів вже існує — з акцизом, надходженнями і реальним споживачем. Держава має нарешті визнати цю реальність у законодавстві і повернути з тіні те, що давно може працювати легально. Питання не в тому, чи є цей ринок — а в тому, хто на ньому заробляє: бюджет чи тіньові схеми.

🚬 Ринок вейпів: держава втрачає мільярди через власні рішенняУ 2023 році ринок рідин для електронних сигарет приніс бюджету 673 млн грн, а лише за червень того року — рекордні 287 млн грн. Після чергових законодавчих змін, ухвалених без консультацій з галуззю, у 2024 році бюджет отримав лише 47 млн грн за весь рік. Це не природне падіння — це пряма ціна непрорахованих рішень.📉За даними Kantar Ukraine, 93,6% ринку рідин для електронних сигарет перебуває в тіні, а легальний сегмент — лише 6,4%. ВАРЕС оцінює бюджетний потенціал ринку у 3,82 млрд грн на рік. Тобто держава щороку добровільно залишає мільярди тіньовим гравцям — просто через відмову визнати реальність законодавчо.Головна проблема — акцизний нікотин для електронних сигарет досі перебуває у правовій сірій зоні. Цей продукт вже існує, вже продається, вже генерує якісь надходження — але законодавство робить вигляд, що його не існує. Результат передбачуваний: гроші йдуть не в бюджет, а в чорний ринок. Нинішня модель фактично карає тих, хто готовий працювати відкрито.ВАРЕС просуває не пільги і не нові заборони, а дорегулювання того, що вже є. Легалізація акцизного нікотину дасть подвійний ефект: білий бізнес отримає зрозумілі правила гри, а правоохоронці — чіткий інструмент для відокремлення легального товару від нелегального. Там, де немає правил, чорний ринок завжди почувається комфортно.За оцінками асоціації, після впровадження запропонованих змін надходження від ринку електронних сигарет можуть зрости щонайменше в 10 разів уже в перший рік. Перший ефект може бути помітним з другого місяця після запуску нових правил. Ринок вейпів не треба душити — його треба повернути в законне поле.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🚬 Заборони на вейпи в Україні: хто насправді виграє?Ринок електронних сигарет в Україні охоплює 4–5% дорослого населення — це мільйони людей. Але за даними Kantar Україна, станом на середину 2025 року частка нелегальної продукції в цій категорії сягала 93,6%. Чорний ринок процвітає в торгових центрах і підземних переходах, а БЕБ щодня рапортує про вилучення на десятки мільйонів гривень. Держава фактично втратила контроль над цим сегментом.📉Кожна хвиля заборон давала один і той самий результат — бюджет отримував менше. Після введення заборони на смаки у 2023 році обсяг легального імпорту рідин обвалився на 99,995%. Різке підвищення акцизу до 300 євро за літр у березні 2025 року — при середній зарплаті в Україні близько 600 євро — зробило легальний товар недосяжним для більшості споживачів. Для порівняння: у Німеччині з середньою зарплатою понад 4 700 євро ставка акцизу нижча.Проблема — не в ринку, а в логіці регулювання. Держава раз за разом запроваджувала заборони без робочої легальної моделі: у 2022 році бізнес місяцями не міг отримати ліцензію, бо не існувало рахунку для оплати. Підприємці, які не могли працювати офіційно, йшли в "тінь" — не з бажання, а з необхідності. Чорний ринок живе там, де немає сильного легального конкурента.✅Перший реальний позитивний сигнал з'явився не від чергової заборони, а від самого ринку. Після заборони дарування нікотину як сировини у жовтні 2025 року надходження від вітчизняного сегмента зросли на 71,4%. Частина гравців втомилася від обхідних схем і знайшла легальний формат роботи — так з'явився акцизний нікобустер. Ринок сам рухається до легалізації там, де держава дає хоч якесь реалістичне вікно.Вибір для держави простий: або і далі вдавати, що проблеми немає — і тоді мільярди гривень осідатимуть у кишенях тіньовиків — або визнати реальність, врегулювати те, що вже існує, і нарешті отримати стабільні надходження до бюджету. Заборони не знищують чорний ринок. Вони лише визначають, хто на ньому заробляє.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🇪🇺🇺🇦Чому Європа не може дозволити собі тримати Україну за дверимаПоки лідери ЄС на саміті на Кіпрі говорять про загрозу з боку Росії вголос — прем'єр Польщі Туск попередив, що атака може статися вже за «місяці» — їхні дії залишаються непослідовними. Блок затвердив позику Україні в 90 млрд євро, але питання повноцінного членства досі зависло в повітрі. Канцлер Мерц публічно виключив швидкий вступ, посилаючись на корупцію та триваючу війну.🤔Але аргумент на користь України сильніший, ніж здається скептикам. Президент Фінляндії Стубб сформулював його прямо: Ми, європейці, потребуємо України більше, ніж вона нас. Мова йде про 800 000 загартованих бійців і вітчизняні технології дронів та перехоплювачів на базі ШІ, які вже змінили характер сучасної війни. Без України будь-яка «спільна оборона» Європи — лише красиві слова.🤝НАТО для України наразі закрите — Трамп цю ідею поховав. Тому вступ до ЄС залишається єдиним реальним способом прив'язати країну до демократичного Заходу. Франція та Німеччина просувають «асоційовані форми» членства — місця спостерігачів без права голосу плюс поширення на Україну статті 42.7 про взаємну оборону. Мерц навіть визнав: якщо колись буде мирний референдум із поступками по території — виграти його Зеленський зможе лише якщо покаже виборцям чіткий шлях до повного членства в ЄС.За лаштунками звучать і похмуріші аргументи. Після закінчення війни Україна матиме сотні тисяч досвідчених ветеранів. Якщо ЄС їх відштовхне — ніхто не гарантує, що впливові угруповання не повернуться обличчям до Росії. Ризик дестабілізації та ресурсних конфліктів усередині країни також реальний. Кіссінджер ще 2023 року попереджав: Європа говорить «шалено небезпечну» річ, коли вважає Україну «занадто ризикованою для членства», але при цьому продовжує її озброювати.Зрештою, питання не в тому, чи готова Україна до ЄС, — а в тому, чи готові самі європейці воювати. Ті, хто вірить у неминучість конфлікту з Росією, розуміють: без України не буде справжнього захисту континенту. Ті, хто сподівається на умиротворення Путіна, шукатимуть будь-який привід тримати Київ за дверима. Відповідь Європи на це питання визначить не лише долю України — а й власну.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

📦МВФ і ФОПи: відтермінування ціною 40 млрд грнПід час Весняних зборів у Вашингтоні українська урядова команда домовилася з МВФ перенести запровадження ПДВ для ФОПів із доходом понад 4 млн грн — орієнтовно до 2027 року. Остаточне рішення ухвалять під час травневої місії Фонду в Києві. 👉Але просто так відтермінування не дається. До травня Україна має суттєво покращити податкове адміністрування: боротися з дробленням ФОПів, конвертними зарплатами, контрабандою тютюну. МВФ хоче не просто реформ на папері — він вимагає конкретного фіскального ефекту у 40 млрд грн, саме стільки мало принести ПДВ для ФОПів.Паралельно в Раді застряг інший законопроєкт — про скасування безмитного ввезення посилок до €150 (виняток — посилки до €45 для особистого використання). Поки що за нього є лише ~150 голосів замість потрібних 226. Депутати скаржаться: виборці вже незадоволені можливим здорожчанням товарів, а митниця може просто не впоратися з потоком.Якщо законопроєкт про посилки не ухвалять — Україна ризикує не отримати позитивний перегляд програми МВФ на $8 млрд. А це може стати сигналом для решти донорів переглянути своє фінансування, зокрема й кредит від ЄС на €90 млрд.🤔Тобто кінцева картина така: ПДВ для ФОПів — на паузі, але ціною жорсткіших умов детінізації. Посилки — під великим питанням. І вся ця рівновага тримається на травневих переговорах, де будь-який зрив може дорого коштувати державній казні.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🍄🇺🇸Трамп і психоделіки: добрий намір, сумнівний методВсе почалося з текстового повідомлення. Подкастер Джо Роган написав Трампу про ібогаїн — психоделічний препарат для лікування опіоїдної залежності. «Звучить чудово. Хочеш схвалення FDA? Зробимо», — відповів президент. Через тиждень, 18 квітня, Трамп підписав відповідний executive order, і акції виробників психоделіків злетіли вгору. Документ обіцяє нове фінансування досліджень і прискорений розгляд окремих препаратів у FDA.🤯Для галузі це справжній переломний момент. Ще у 1940–60-х психоделіки активно вивчали як ліки: десятки тисяч людей використовували їх разом із психотерапією — з обнадійливими результатами при алкоголізмі, ПТСР і депресії. Але моральна паніка навколо контркультури 60-х і жорсткіше регулювання фактично поховали цю галузь на десятиліття.Найближче до реєстрації зараз — компанія Compass Pathways, чиї акції злетіли на 53% після указу. Її синтетичний псилоцибін пройшов ключові клінічні випробування при депресії, стійкій до лікування. Definium тестує власну форму ЛСД при тривозі та депресії. Але обидві компанії ще не подали фінальні дані до FDA, і оптимістичні обіцянки схвалень «вже цього літа» виглядають передчасно.👉Проблема не в самій ідеї, а в підході. Той самий ібогаїн, який рекламує Роган, має серйозні кардіологічні ризики — у січні пацієнт помер після його прийому в мексиканській клініці. Якщо схвалення препаратів виглядатиме політичним рішенням, страховики й пацієнти можуть поставитися до них із недовірою — і це підірве галузь, яка роками чесно добивалася визнання.Це вже не перший тривожний сигнал. 1 квітня FDA схвалила таблетку для схуднення від Eli Lilly лише через 50 днів після подачі заявки. До цього компанія пообіцяла інвестувати $27 млрд у виробництво в США і знизити ціни на свої препарати. Здається, фармацевтичні гіганти швидко засвоюють урок: щоб прискорити схвалення, треба не стільки мати кращі дані, скільки вміти догоджати потрібним людям.​​​​​​​​​​​​​​​​🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🌎Латинську Америку захоплюють праві: економічна свобода крокує континентомПісля десятиліть домінування лівих ідей Латинська Америка переживає правий поворот. Соціалісти втрачають позиції, а на перший план виходять Хав’єр Мілей, Найіб Букеле, Жаїр Болсонару, Хосе Антоніо Каст та інші праві й консервативні політики.Ще недавно символом регіону була Кубинська революція, Фідель Кастро, Гавана та соціалістичні експерименти. Сьогодні ж Латинська Америка дедалі частіше обирає економічну свободу, жорстку безпеку, дерегуляцію, боротьбу з наркокартелями та нову геополітику.У цьому відео розбираємо:— чому ліва хвиля в Латинській Америці слабшає;— як злочинність, кокаїн і наркокартелі змінили політичний порядок денний;— чому президент Сальвадору Букеле став одним із найпопулярніших лідерів регіону;— як Мілей перетворився на символ економічної свободи;— що означає повернення Трампа для Латинської Америки;— як США, Китай, Куба, Венесуела, Бразилія, Аргентина, Чилі, Колумбія, Перу та Мексика борються за майбутнє континенту.

📦Кінець дешевих посилок з Китаю — що це означає для України?Щороку українці отримують посилки із зарубіжних маркетплейсів на суму понад 167 млрд грн. Більше половини з них — товари до 150 євро, за які не сплачується жодного ПДВ. Бюджет недоотримує десятки мільярдів, а вітчизняний бізнес програє у ціні конкурентам, які просто не платять податків.Саме цю пільгу Україна планує скасувати — і це не експеримент. ЄС зробив те саме ще у 2021 році, США — у серпні 2025-го. Логіка скрізь однакова: дешевий імпорт без оподаткування вбиває локальне виробництво і відкриває двері для сірих схем.⚖️Міжнародний досвід показує: коли «безподаткова» модель закривається, великі маркетплейси починають виходити на ринок фізично. Shein відкрив перший магазин у Франції, JD.com будує склади в Кореї, Temu запускає програми з локальними продавцями в Європі та США.Для України це може означати появу фулфілмент-центрів, логістичних хабів, нових робочих місць — особливо в регіонах. І головне: великі гравці нарешті почнуть грати за тими самими правилами, що й українські компанії.Реформа оподаткування малих посилок — це не удар по споживачу. Це спроба вирівняти правила гри і перетворити фіскальну зміну на інвестиційний імпульс. Питання лише в тому, чи зможе держава скористатися цим вікном можливостей.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🔍 3,5 тисячі фіктивних ФОПів — БЕБ розкрило масштабну схему на ПолтавщиніБюро економічної безпеки викрило ймовірну схему ухилення від податків у мережі супермаркетів "Маркетопт" — одній з найбільших регіональних торговельних мереж України. Мережа охоплює понад 400 магазинів у 7 областях: Полтавській, Київській, Сумській, Дніпропетровській, Чернігівській, Черкаській та Кіровоградській.Замість єдиної юридичної особи бізнес "роздробили" на понад 3 500 ФОПів, оформлених на підставних осіб. Спеціально виділені люди вели паралельну "чорну" бухгалтерію та стежили, щоб кожен ФОП формально не виходив за межі дозволених лімітів доходу. Результат — ілюзія тисяч дрібних бізнесів замість однієї великої мережі.💸Гроші "в конвертах" — частина виплат здійснювалася поза офіційними каналами, що дозволяло уникати повного податкового навантаження. Окремо вели "тіньову" бухгалтерію та контролювали фінансові потоки всередині мережі. Нардеп Данило Гетманцев відреагував на новину, назвавши початок реальних проблем для "Маркетопт" "безперечно позитивною ознакою".Як пояснюють експерти, схема ефективна, бо ФОПи не показують повний оборот і не видають фіскальні чеки. Податкова має обмежені інструменти: навіть якщо виявить порушення — довести зв'язок між усіма ФОПами та притягнути до відповідальності саму компанію вкрай складно. Для боротьби зі схемами потрібне ухвалення законопроєкту №9243, розгляд якого досі відкладають.БЕБ фіксує схеми "дроблення бізнесу" по всій Україні — в Одеській області таким чином торгували нелегальним алкоголем і сигаретами, продавали вейпи та квіти. Загальна тенденція одна: бізнес дробиться на ФОПи, щоб залишатися на спрощеній системі оподаткування та не платити повних податків до бюджету країни.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦