Бізнес-Patriot

⛽️Український паливний ринок переживає кардинальні зміни під час війниНова аналітична стаття "Комерсанта Українського" розкриває тривожні тенденції на ринку пального України. За даними консалтингової компанії "НафтоРинок", десять найбільших мереж уже контролюють 67% роздрібного ринку. Це свідчить про активну консолідацію, яка відбувається на тлі воєнних викликів та економічної нестабільності.Великі гравці використовують складну ситуацію для витіснення конкурентів. Малі та середні власники АЗС стикаються з критичними проблемами фінансування, логістики та фіскального тиску, що змушує їх продавати бізнес або припиняти діяльність. Заступниця голови АПЕБ Тетяна Думенкова підкреслює, що цей процес загрожує здоровій конкуренції на ринку та може призвести до негативних наслідків для споживачів.❗️Особливо болючою проблемою стали авансові платежі з податку на прибуток. За інформацією голови профільного комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, лише за перше півріччя 2025 року анульовано 499 ліцензій у 322 суб'єктів господарювання. За оцінками АПЕБ, 20% представників малого та середнього бізнесу перейшли в "тінь", відмовившись від легального ведення справ через непосильне податкове навантаження.Експерти одностайно попереджають про ризики подальшої монополізації ринку. Скорочення конкуренції може призвести до зростання цін, зниження якості обслуговування та зменшення доступності АЗС для споживачів. Сергій Сапегін зазначає, що держава фактично підіграє великим гравцям через податкову політику, замість захисту малого бізнесу та збереження здорової конкуренції.👉Асоціація паливно-енергетичного бізнесу наголошує на необхідності кардинальної зміни державної політики. Здоровий конкурентний ринок із багатьма гравцями різного масштабу забезпечує інновації, гнучкість цін, більший вибір для споживачів та стійкість до зовнішніх шоків. Підтримка малого та середнього бізнесу повинна стати пріоритетом, особливо в умовах війни, коли економічна стабільність критично важлива для країни.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

😱🥛Українська молочна галузь опинилася на порозі кризи через вичерпання експортних квот до ЄСУкраїна практично вичерпала квоти на постачання до Європейського Союзу основних молочних продуктів – вершкового масла та сухого молока. За перші п'ять місяців 2025 року на країни ЄС припала половина експорту молочної продукції з України, а обсяги фактично потроїлися порівняно з минулим роком. Стрімкому зростанню сприяв вільний доступ в межах автономних торговельних преференцій, які діяли до 6 червня.☝️Квота по сухому молоку вичерпана більш як на 80% і повністю закінчиться на початку серпня, а експорт масла може зупинитися в середині місяця. Експортувати понаднормово економічно невигідно через високі мита – для сухого молока вони зростають до 338,8 євро за 100 кг, для масла до 810 євро за 100 кг, тоді як біржові ціни становлять лише 250 і 740 євро відповідно.Внутрішній ринок є низькомаржинальним як з огляду на низьку купівельну спроможність населення, так і через диктат торговельних мереж. Ринок ЄС є преміальним як з точки зору ціни, так і з погляду логістики, – пояснює керівник експертно-аналітичного відділу Спілки молочних підприємств України Леонід Тулуш.📈На фоні чуток про можливе збільшення квот втричі виробники молока вже підвищили ціни на сировину на 4-4,5% з початку липня, встановлюючи спекулятивний диктат. Це призводить до погіршення фінансової стійкості переробних підприємств та високої турбулентності на ринку. Водночас нові умови експорту можуть набути чинності не раніше вересня-жовтня, а то й пізніше.Ситуація складається так, що ми виходимо не з прогнозів по ринку, а чисто в моменті – експорт до Європи зростає, ціна на сировину розганяється. Ніхто ніби не усвідомлює, що на початку серпня експорт закінчиться, – звертає увагу виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🤯🚜Сарана, літня посуха та російські удари знищують врожай на півдні. Чому попри це невелика херсонська «Сапфір Агро» інвестує $2 млн у розвиток?Південні області України втрачають до 75% врожаю через поєднання військових дій, посухи та шкідників. Але є приклади успішної адаптації. Херсонська «Сапфір Агро» замість релокації інвестує $2 млн у зрошення та змінює стратегію вирощування.☝🏻Ключові рішення компанії: перехід з пшениці на ріпак (більш стійкий до посухи та маржинальний), інвестиції в українське обладнання Fregat для зрошення 1000 га, скорочення посівних площ під пшеницею на 25%. Окупність проєкту зрошення — 6 років.Головні виклики: втрати від посухи у 15 разів більші за втрати від обстрілів (29,2 млн проти 2 млн грн), дефіцит робочої сили через безпекові ризики, обстріли логістичних маршрутів. Росіяни цілеспрямовано атакують трасу Миколаїв-Херсон.Диверсифікація культур, інвестиції в технології адаптації до кліматичних змін та локальне виробництво можуть забезпечити виживання навіть у прифронтових регіонах. Ключ — довгострокове планування попри короткострокові ризики.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🤔Коли держава отримує універсальний ключ від вашого бізнесу?Нещодавно в Україні набув чинності закон №4555-ІХ (в минулому законопроєкт №12414), який кардинально змінює правила гри для підприємців. Тепер силовики можуть провести обшук вашого офісу, складу чи виробництва без попереднього дозволу суду, посилаючись на розмите формулування про "запобігання загрозі здоров'ю чи безпеці людей". Цей законодавчий "троянський кінь" перетворює будь-який бізнес на потенційну мішень для необґрунтованого втручання.👩🏻‍⚖️Раніше суд був головним запобіжником від свавілля правоохоронців — незалежний арбітр, який вивчав докази та приймав виважене рішення про необхідність обшуку. Тепер достатньо написати у протоколі магічну фразу про загрозу безпеці, і двері будь-якої компанії відчиняються. Будівельна компанія? Потенційна загроза на майданчику. IT-бізнес? Сервери можуть використати для хакерських атак. Виробництво ліків? Завжди є ризик для здоров'я. Логіка проста — будь-яка діяльність може бути інтерпретована як загрозлива.Особливо болючим цей удар стає в умовах війни, коли бізнес є опорою держави. Такі зміни посилають катастрофічний сигнал інвесторам про нестабільність правових гарантій в Україні. Який розумний вкладник захоче ризикувати своїми активами в країні, де його підприємство може бути паралізовано будь-якої миті на підставі суб'єктивної оцінки чиновника?❗️В новій реальності надія перестає бути стратегією — її має замінити професійна підготовка. Укладання договорів з надійними правниками заздалегідь, навчання команди правильній поведінці під час обшуків, захист ключових активів та інформації стають не рекомендаціями, а необхідністю виживання. Український бізнес знову опиняється перед викликом довести свою стійкість, але цього разу загроза приходить не ззовні, а зсередини власної правової системи. Час покаже, чи стане цей закон тимчасовим недорозумінням чи новою нормою ведення бізнесу в Україні. Але поки триває невизначеність, підприємцям варто готуватися до найгіршого сценарію, адже краще переоцінити ризики, ніж втратити все через недооцінку загроз.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🤯Долар по 60 гривень і порожній бюджет: чим загрожує закон про НАБУЗакон, що руйнує незалежність антикорупційних органів в Україні, набув чинності 23 липня і вже спровокував жорстку критику з боку міжнародних партнерів. Єврокомісарка Марта Кос назвала це "серйозним кроком назад", а міністри закордонних справ Нідерландів, Німеччини та Швеції попередили про загрозу для євроінтеграції України.🥲Найбільша проблема в тому, що Україна критично залежить від зовнішнього фінансування. Для бюджету 2026 року не вистачає 19-20 мільярдів доларів, і тепер це фінансування опинилося під загрозою. МВФ, від якого залежать оцінки потреб України у фінансуванні, є принциповою організацією щодо незалежності антикорупційних органів.Внаслідок прийняття закону про НАБУ та САП можуть бути переглянуті всі програми допомоги Україні, — попереджає економіст Олег Гетман.Якщо зовнішнє фінансування припиниться, наслідки будуть катастрофічними для звичайних українців. Економісти прогнозують різке падіння золото-валютних резервів і девальвацію гривні до 50-60 за долар. Також під загрозою опиняться виплати зарплат у держсекторі, пенсії та соціальні виплати.Якщо в нас просто не буде грошей фінансувати соціальні витрати, їх можна надрукувати. Але ціна цьому — інфляція, — коментує Володимир Дубровський з Case Ukraine.☝️Експерти погоджуються: без змін у законі Україну чекають зупинка програм відбудови та падіння економіки. Усі ці наслідки відчують звичайні громадяни через зменшення валютних надходжень і фінансування для відновлення країни. Питання в тому, чи готовий президент до таких наслідків заради контролю над антикорупційними органами.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🤝🔎 Мораторій на перевірки бізнесу: що потрібно знатиМихайло Непран, віцепрезидент Торгово-промислової палати України, пояснює нову ініціативу президента про річний мораторій на перевірки бізнесу.Це дійсно хороша новина, адже ініціатива йде від президента, а не просто прем'єра, що дає психологічну передишку бізнесу в складний час. Зараз у державі 70% бюджету йде на війну, тому створення комфортних умов роботи — це максимум що можна зробити.❗️Але мораторій — це лише пауза, а не вирішення проблеми. Після його закінчення все може повернутися назад. Тому експерт пропонує системний підхід: чіткі критерії для перевірок. Якщо всі працівники на мінімалці, податки в кілька разів менше галузевих, або ПДВ значно нижче конкурентів — тоді мають бути питання. Якщо показники в межах галузевих нормальні — працюй спокійно.Важливо розуміти, що мораторій не повинен поширюватися на ризикові сфери як заправки, алкоголь, цигарки, електроніка, де є сірі та чорні схеми. Там контроль має бути ще жорсткішим. Головне — створити систему за принципом "працюєш чесно — спиш спокійно", а не просто зупиняти все на рік.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

📊 Український бізнес під тиском: результати дослідження ЄБРРМайже половина малих і середніх підприємств України (47%) зафіксувала зниження прибутків у 2024 році. Водночас 17% бізнесів змогли наростити доходи навіть в умовах війни. Ці дані озвучили представники ЄБРР під час презентації масштабного дослідження впливу воєнного стану на МСБ.💰Попри складну ситуацію з прибутковістю, українські підприємці продовжують інвестувати у розвиток. Дві третини сервісних компаній та 52% промислових підприємств вклали кошти у свій бізнес. Пріоритети інвестицій: виробниче обладнання (66%), енергетичне забезпечення (45%) та навчання персоналу (35%).Ситуація з персоналом неоднозначна: 41% МСБ скоротили команди в середньому на чверть, проте 25% компаній збільшили штат на 42%. Лише третина підприємств зберегла стабільну чисельність працівників, тоді як у 2023 році таких було понад половину.🧐Якщо війна триватиме, лише 1% підприємств планує закриття, а 29% очікує погіршення показників. Половина бізнесів налаштована на стабільність, а 13% МСБ прогнозує зростання. Особливо контрастно виглядає ситуація між секторами: у сфері послуг про зниження прибутку повідомили 53% компаний проти 40% в промисловості.

🏛️ Уряд війни 2.0: перезапуск без перезавантаженняУкраїна отримала нову прем’єрку – Юлію Свириденко, яка змістила Дениса Шмигаля після п’яти років його керівництва. Попри обіцянки “нового дихання”, 70% міністрів залишилися на місцях, а сам екс-прем’єр просто перейшов у крісло міністра оборони. Чи справді це зміни, чи черговий популістський маневр?💰 Економічний блок під мікроскопом. Найбільші зміни торкнулися економічного блоку – Мінекономіки поглинає аграрне та екологічне відомства, створюючи “суперміністерство”. Як зазначає експерт Андрій Длігач: Укрупнення міністерств - не найкраще рішення зараз… без зміни логіки Кабміну об’єднання міністерств не має особливого сенсу. Чи не повториться провальний досвід 2019-2020 років?⚡ Спадщина Шмигаля: між перемогами та поразками.За п’ять років команда Шмигаля утримала економіку на плаву під час пандемії та війни, просунулася в євроінтеграції та довго відтягувала підвищення податків. Але водночас маємо корупційні скандали на закупівлях для армії, штучну паливну кризу та популістичні програми типу “Зимової тисячі”. Як констатує економіст Володимир Дубровський: А от шкоду він [Нацкешбек] завдав велику… це гроші під час війни на потреби, які не пов’язані з обороною. 🎯 Очікування та реальність. Свириденко обіцяє “самодостатність: військову, економічну та соціальну”, дерегуляцію та оптимізацію держапарату. Але експерти скептичні щодо радикальних змін. Олег Гетман прогнозує: “буде продовжуватися нинішня політика”, а єдиною надією називає реформи БЕБ та митниці, які попередній уряд заблокував.🔮 Тест на міцність. Попереду у нового Кабміну складне завдання: працювати в умовах обмежених ресурсів, зменшення міжнародної допомоги та надвисоких очікувань. Українському бізнесу заважають високі податки та тиск силовиків, який за даними досліджень “посилився в останні місяці”. Найближчі місяці стануть справжнім тестом на готовність до змін чи просто чергову імітацію реформ.

❗️Українська агроспільнота закликає до швидкого ухвалення торговельної угоди з ЄСВсеукраїнський аграрний форум (ВАФ) разом із провідними аграрними асоціаціями України закликає Данське головування в Раді ЄС та держави-члени якнайшвидше затвердити нову торговельну угоду між Україною та ЄС. Координаційна платформа аграрного сектору наголошує на критичній важливості оперативного рішення для стабільності українського сільського господарства.🔎Попри те, що угода не повністю виправдовує очікування українських фермерів, вона є значним кроком назад порівняно з режимом Автономних торговельних преференцій, що діяв останні три роки. За попередніми розрахунками, збитки від обмеженого доступу до ринку ЄС можуть сягнути 900 млн євро, а додаткові втрати від перенаправлення експорту на треті ринки — до 1,7 млрд євро.Ці фінансові втрати створюють додатковий тиск на єдину прифронтову державу в Європі, де українські захисники щодня борються за свободу, незалежність та європейські цінності. Стійкість українського аграрного сектору безпосередньо впливає на добробут європейських фермерів та всієї продовольчої системи континенту.📑Швидке ухвалення угоди без подальших скорочень стане потужним сигналом впевненості для українських сільгоспвиробників та їхніх європейських партнерів у агропереробній галузі. Це забезпечить стабільність для широкого спектра виробників — від тваринництва до харчової промисловості та виробництва напоїв.Найкритичніше — гарантувати, що реалізація угоди не буде поставлена під загрозу через односторонні торговельні обмеження окремих держав-членів ЄС. Такі дії підривають цілісність внутрішнього ринку та ставлять під сумнів логіку передвступних реформ України. Настав час продемонструвати справжню солідарність з Україною у торговельній сфері, де роль ЄС є найважливішою.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🔥 50 громадських організацій закликають новий уряд призначити нового директора БЕБПонад 50 впливових громадських організацій України опублікували офіційний заклик до нового уряду Юлії Свириденко з вимогою призначити Олександра Цивінського директором Бюро економічної безпеки. Це рішення стало реакцією на скандальне блокування його призначення урядом Шмигаля 7 липня через сумнівні “безпекові оцінки” СБУ.✍🏻У спільному зверненні, опублікованому на сайті ISET, організації наголошують на принциповості моменту. Конкурсна комісія з міжнародними експертами провела прозорий конкурс і визначила переможця - Олександра Цивінського. Тепер новий уряд має довести свою готовність до справжніх змін, а не повторювати помилки попередників.Призначте Олександра Цивінського директором Бюро економічної безпеки та дайте старт реальному перезавантаженню органу, на яке чекає вся країна, - таким став основний меседж звернення. Це не просто кадрове рішення, а тест на готовність влади до реальних антикорупційних реформ.Серед підписантів заклику - найвпливовіші антикорупційні та громадські організації: CASE Україна, Центр економічної стратегії, Центр протидії корупції, Антикорупційний центр МЕЖА, Bihus.Info, Громадська ініціатива “Голка”, NGL.media та багато інших. Така широка підтримка свідчить про консолідовану позицію громадянського суспільства.❗️Зараз на новому уряді лежить історична відповідальність. Чи зможе Юлія Свириденко та її команда довести, що вони справді готові до змін, чи повторять шлях своїх попередників? Призначення Цивінського стане лакмусовим папірцем для всієї нової влади. Україна чекає на рішення.