Бізнес-Patriot

🍫Що стоїть за атакою на «ведмедика Барні»?У ніч проти 22 лютого Росія атакувала виробниче підприємство Mondelez у Тростянці на Сумщині — фабрику, де виготовляють тістечко "Барні". Тростянецька кондитерська фабрика — це жива історія української економіки. З ХІХ століття Тростянець був центром цукрової індустрії Слобожанщини, у 1970-х НДР подарувала СРСР велику шоколадну фабрику саме тут. Після незалежності підприємство викупила транснаціональна корпорація, інтегрувавши український майданчик у глобальні ланцюги постачання.🤔Шоколадна фабрика не є військовим об'єктом, не визначає хід бойових дій, не змінює баланс фронту. З військової точки зору це не стратегічна ціль. Це показове покарання місцевих працівників та міста, яке економічно тримається на підприємстві. Спроба посилити соціальну напругу.Водночас це сигнал міжнародним корпораціям: безпеки немає ні для кого, ваші активи в Україні під загрозою, не працюйте тут, ідіть. Це черговий крах ілюзії про те, що великі західні інвестиції можуть бути гарантією безпеки. У 2014–2016 роках просувався міф: якби в Україні було 200–500 мільярдів доларів американських чи європейських інвестицій, Захід був би жорсткішим і не допустив би захоплення Донбасу.💼Удари по підприємству з американським капіталом у Мукачеві, удар по міжнародній корпорації в Тростянці показали інше. Інвестиції не є щитом, вони не зупиняють ракети. Міжнародний бізнес важливий, присутність транснаціональних компаній стратегічно потрібна, економічна інтеграція критично важлива. Але гарантією безпеки вони не є.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🤔Тарифний хаос Трампа: що це означає для УкраїниВерховний суд США скасував частину мит, запроваджених адміністрацією Дональда Трампа. Але це рішення — насамперед про внутрішню політику Сполучених Штатів. Суд не оцінював економічну доцільність тарифів, а визначив межі повноважень президента: глобальні торговельні обмеження не можуть запроваджуватися одноосібно без чіткої санкції Конгресу.Для американської системи це сигнал про відновлення балансу влади і передбачуваність правил для бізнесу. Водночас говорити про кінець тарифної політики зарано — Білий дім може знайти інші юридичні механізми, щоб зберегти або відновити торговельний тиск.🇺🇦Для України новина не має прямого економічного ефекту. Частка експорту до США становить близько 2%, тож американський ринок не є ключовим для українських виробників. До того ж мита сплачують американські імпортери, а не українські компанії — і потенційне повернення коштів стосується саме бізнесу в США.Єдиний можливий плюс — опосередкований. Якщо тарифний тиск зменшується, українські товари можуть стати трохи конкурентнішими, а закупівлі — зрости. Але йдеться лише про окремі ніші, а не про системний прорив для економіки.У підсумку рішення Верховного суду більше вплине на американську конституційну систему, ніж на глобальну торгівлю. Для України ж це радше сигнал: не варто завищувати очікування — тарифна політика Трампа може залишатися жорсткою, навіть попри судові обмеження.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🇩🇪🇨🇳Як Німеччина розлюбила Китай: від партнерства до обережності Німеччина переглядає свої відносини з Китаєм — і тон змінюється від партнерства до стриманості. Канцлер Фрідріх Мерц вирушає до Пекіна разом із бізнес-делегацією, але цього разу головна тема — не розширення співпраці, а зменшення ризиків. У Берліні дедалі більше занепокоєні: Китай став не лише ключовим торговельним партнером, а й прямим конкурентом і політичним викликом.Економічний баланс стрімко погіршується. Експорт німецьких товарів до Китаю падає, тоді як імпорт дешевої китайської продукції зростає. Торговельний дефіцит уже сягнув близько 90 млрд євро. Німецькі виробники скаржаться на державні субсидії в КНР та демпінг: за їхніми словами, вони конкурують не лише з компаніями, а з цілою китайською державною машиною.🫣Тиск відчувають майже всі ключові галузі — від автопрому до хімії та машинобудування. У Німеччині це називають «китайським шоком 2.0». У промислових регіонах уже лунають тривожні прогнози: країна ризикує втратити частину свого виробничого ядра, а окремі політики попереджають про сценарій «Детройта Європи».Водночас німецький бізнес не єдиний у позиції. Великі корпорації, навпаки, нарощують інвестиції в Китаї, локалізують виробництво та використовують країну як базу для експорту на інші ринки. Це створює внутрішній розкол: частина економіки хоче дистанціювання, інша — ще глибшої інтеграції.У підсумку Німеччина рухається до нової моделі: менше залежності від Китаю, жорсткіший контроль інвестицій і більша координація на рівні ЄС. Але ризик залишається — взаємозалежність двостороння. І головне питання для Берліна сьогодні: як стримати Китай, не втративши власну економічну силу.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

🇬🇧 Британія — світовий інспектор із штучного інтелекту?У 2023 році Британія стала першою країною, яка провела великий міжнародний саміт з безпеки ШІ у Блетчлі-Парку. Саме тоді був створений Інститут безпеки ШІ (AISI) — урядовий орган, що досліджує можливості та ризики передових AI-систем. Модель виявилася настільки вдалою, що аналогічні структури з’явилися в США, Японії, Сінгапурі та інших країнах.🔬Команда з найрозумніших спеців — колишніх співробітників DeepMind і OpenAI — тестує моделі в небезпечних сферах: кібербезпека, біологія, хімія. У 2025 році вони виявили понад десяток уразливостей в одній із моделей OpenAI, що потенційно дозволяли розробляти біологічну зброю — і це було виправлено ще до релізу.Окрім жорстких загроз, інститут вивчає «м’які» ризики. Одне з досліджень показало, що розмова з AI-чатботом на 50% ефективніша у зміні політичних поглядів, ніж читання статичного AI-тексту. Ще одне — що третина британців вже використовує ШІ для емоційних потреб. Це не просто статистика, це сигнали про майбутнє.👉Але є суттєве «але». AISI не є регулятором і не має реальних важелів впливу. Його робота залежить від добровільного доступу до моделей, який надають лабораторії. Коли Джей Ді Венс на паризькому саміті назвав занепокоєння безпекою «нитиком», Британія майже одразу перейменувала «safety» на «security» у назві інституту. Зміни були косметичними, але сигнал — тривожний.🤔Врешті-решт, лідерство у безпеці ШІ — це не те саме, що лідерство у ШІ загалом. Британія не має ні капіталу, ні дешевої енергії для власних фронтирних моделей. Як влучно зауважив один дослідник: «Це як називати себе великим виробником нафти, не видобуваючи її». AISI — один із небагатьох реальних активів країни у сфері ШІ. Але цього замало.​​​​​​​​​​​​​​​​

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:▪️Finteco— це новинний канал про економіку, фінанси та бізнес. Пояснюємо складні фінансові процеси просто, показуємо зв’язки між подіями та допомагаємо бачити ширшу картину бізнесу в Україні та світі.▪️LIGA.net— ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.▪️Фінансист — канал про гроші без шуму. Інвестиції, фінансові рішення та мислення людей, які рахують наперед.▪️Ціна держави — найцікавіший канал України про економіку, реформи, податки, бізнес і гроші. Його читають нардепи, урядовці, НБУ, підприємці міжнародні організації▪️Hugs.fund — тelegram-канал про економіку та бізнес.Нас читають підприємці, банкіри та новатори.▪️Міністерство Бізнесу— медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.▪️ДохідUA - один з кращих українських каналів про криптовалюту та заробіток. Акцент на базові активності які дозволять кожному заробляти 500 — 1000$ в місяць.▪️iPlan.ua - про інвестиції та шлях до фінансової свободи. Ми допомагаємо розібратися з інструментами, податками та активами, щоб ваш шлях був зрозумілим та безпечним. Підписуйтесь і ставайте частиною найбільшої спільноти свідомих інвесторів України!

Кожен п'ятий європеєць вважає, що диктатура може бути кращою за демократію за певних обставин — Politico.Невдоволення стосується того, як працює демократія на практиці, а не самої ідеї демократії, показує нове опитування.Значна частина жителів континенту дотримується антипарламентських поглядів і не розглядає ультраправі сили як загрозу демократії. Про це свідчать дані дослідження, проведеного соціологічною компанією AboutPeople на замовлення аналітичного центру Progressive Lab у п'яти країнах — Греції, Франції, Швеції, Великій Британії та Румунії.Так, 76% греків заявили про невдоволення тим, як працює демократія в їхній країні; у Франції цей показник склав 68%, в Румунії — 66%, у Великій Британії — 42%, у Швеції — 32%.Крім того, що 22% респондентів заявили про допустимість диктатури в окремих випадках, кожен четвертий (26%) погодився з твердженням: «Якби в моїй країні з'явився здібний і ефективний лідер, я не заперечував би, якби він обмежив демократичні права і не ніс відповідальності перед громадянами за свої дії». Однак опір ідеї авторитарного правління залишається значним: 69% учасників опитування відкинули таку позицію.

🩸🇷🇺Економіка Росії у "зоні смерті"Захід давно чекає на колапс російської економіки. Але він не станеться — принаймні не так, як уявляють. За аналогією з альпінізмом, Росія увійшла у «зону смерті»: висоту понад 8000 метрів, де організм споживає себе швидше, ніж встигає відновитися. Економіка не падає, але й не одужує — вона повільно руйнує власний майбутній потенціал.🔍За чотири роки війни економіка розкололася на дві системи. Перша — військова і суміжні з нею галузі: вони ростуть, наймають і отримують пріоритетний доступ до ресурсів. Друга — все інше: малий бізнес, споживчі галузі, цивільне виробництво. Загальне промислове зростання за три роки склало 18,3% — але весь цей приріст, і навіть більше, дала лише оборонка. Цивільна промисловість фактично скоротилася.Найнебезпечніше — це паливо, на якому тримається система. Економіка Росії працює на «військовій ренті»: бюджетних трансферах оборонним підприємствам, які генерують зарплати та активність. Колись нафтові надходження приходили ззовні — іноземці платили за реальний актив. Тепер гроші просто перерозподіляються всередині системи на виробництво того, що призначене для знищення. Тіло переварює власну м'язову тканину.🤯Бюджетний дефіцит у 2025 році досяг 5,6 трлн рублів — найбільший з часів пандемії. Відсоткові виплати за держборгом цього року перевищать видатки на освіту та охорону здоров'я разом узяті. Нафтові доходи у січні впали вдвічі в річному вимірі. Теоретично це мало б підштовхнути Кремль до переговорів. Але Путін дивиться не лише на власні показники — він бачить, що конкуренти теж задихаються.Росія, ймовірно, ще довго зможе вести війну. Але жоден альпініст не виживає у зоні смерті нескінченно — і не всі, хто починає спуск, доходять до низу. Щороку на цій висоті системні ризики зростають: фіскальна криза, інституційна деградація, збитки, які жодна повоєнна політика вже не зможе виправити. Головне питання — якою Росія вийде з цього спуску, і чи є у когось план на цей момент.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

❗️🤯Добрива під загрозою — врожай тежУкраїнські аграрні об’єднання б’ють на сполох: через дефіцит азотних добрив країна може втратити до 20% урожаю. Всеукраїнська аграрна рада та Ukrainian Agribusiness Club звернулися до уряду з вимогою терміново дозволити імпорт вапняково-аміачної селітри через морські порти напередодні весняної посівної.Проблема виникла після атак росії на портову інфраструктуру, коли було заборонено перевалку, зберігання та транспортування низки вантажів, зокрема аміачної та вапняково-аміачної селітри. Водночас галузеві асоціації наголошують: віднесення цього добрива до вибухонебезпечних не має наукового обґрунтування.За міжнародними стандартами, зокрема UN Model Regulations, вапняково-аміачна селітра (UN 2071) належить до невибухонебезпечних вантажів. Марки з вмістом азоту до 28% є негорючими та пожежо- і вибухобезпечними. Аграрії стверджують, що обмеження суперечать міжнародній практиці та фактично блокують критично важливі поставки.🤏Дефіцит на ринку вже відчутний: станом на лютий 2026 року нестача оцінюється у 100–170 тис. тонн. Внутрішнє виробництво аміачної селітри скоротилося майже вдвічі — до 1,016 млн тонн через удари по інфраструктурі та перебої з електропостачанням.Галузь пропонує компроміс — дозволити контрольований імпорт із чіткими вимогами безпеки через дунайські та чорноморські порти. Рішення потрібне вже зараз: від доступності азотних добрив залежить не лише врожай, а й агроекспорт, валютні надходження та продовольча безпека України.🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

💡Стратегія зростання для України: чому цей шанс може бути останнімПісля 1991 року Україна перетворилася з однієї з найбагатших пострадянських економік на одну з найбідніших країн Європи. Тепер країна стоїть перед історичним вибором: або скористатися досвідом успішних сусідів, або остаточно програти економічне майбутнє.🌍Досвід Польщі, Чехії та інших країн Східної Європи показує простий рецепт успіху: прямі іноземні інвестиції та структурні фонди ЄС творять економічні дива. Поки Україна покладалася на перекази заробітчан, її сусіди залучали масові потоки капіталу, будували заводи і зростали. Навіть перспектива вступу до ЄС та НАТО стимулює інвестиції — згадайте Volkswagen, що купив Škoda задовго до вступу Чехії в європейські структури.Україні потрібно щонайменше $40 млрд щорічних інвестицій: $20 млрд на відновлення, $10 млрд щоб не відстати ще більше, і $10 млрд для наздоганяння сусідів. Але гроші самі не прийдуть — потрібні реформи судів, боротьба з корупцією, захист власності. Це домашнє завдання, яке ніхто за Україну не зробить.Чому цього разу може вийти? Екзистенційна загроза від Росії та реальна перспектива ЄС створюють унікальне поєднання. Суспільство нарешті досягло консенсусу: Європа — єдиний цивілізаційний вибір. А Євросоюз вперше бачить в Україні частину блоку, а не буферну зону.❗️Це може бути останнім шансом України вижити й процвітати як суверенна держава. Питання лише в одному: чи вистачить політичної волі скористатися цією можливістю?🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦

📋10 пріоритетів українського бізнесу на 2026 рік Українська Рада Бізнесу сформувала білий та чорний списки ініціатив. Білий список містить 10 ключових пріоритетів, які відстоюють інтереси білого та чесного бізнесу. Серед них — стимулювання відновлення економіки через збереження підприємництва, механізми відшкодування збитків від війни, програми страхування воєнних ризиків, інвестиційні візи та підтримка жіночого підприємництва.🔄Критично важливим є перезавантаження контролюючих органів. Бізнес вимагає обрати на прозорих конкурсах нове керівництво ДПС, ДМС, Нацполіції за участі міжнародних експертів, переатестувати всіх працівників та встановити гідну оплату праці. Необхідна прозорість роботи контролюючих органів, ризикоорієнтований підхід до перевірок та індивідуальна відповідальність інспекторів.Ключова вимога — зберегти поточну спрощену систему оподаткування без обов'язкової реєстрації платниками ПДВ. Бізнес наполягає на переході від широкої фіскалізації до контролю виключно ризикових груп платників, запровадженні критеріїв протидії "дробленню" та забезпеченні стабільності режиму Дія Сіті протягом 25 років.🤝Необхідний інклюзивний діалог влади, бізнесу та міжнародних партнерів. Бізнес вимагає обов'язкові регулярні консультації при прийнятті змін у податковій сфері, постійний механізм «Уряд – бізнес – МВФ» та переглянути Національну стратегію доходів 2030 з урахуванням війни. Переговорні зобов'язання мають містити не лише фіскальні KPI, а й показники збереження ММСП, зайнятості та інвестицій.Інші пріоритети включають завершення судової реформи, демонополізацію та приватизацію держпідприємств, реформу митного законодавства, дебюрократизацію та дерегуляцію. Бізнес наполягає на впровадженні правила «one in – two out»: введення нового регулювання має супроводжуватися скасуванням мінімум двох чинних. Детінізація ринків підакцизу та боротьба з контрабандою можуть дати набагато більше коштів, ніж тиск на малий бізнес!🇺🇦Бізнес-Patriot🇺🇦