Минає день, коли українці по всьому світу одягали не просто сорочку — а символ своєї історії, пам’яті та незламності. Ми фотографувались, вітали одне одного, згадували традиції, раділи красивим моментам… і водночас читали важкі новини, чекали повідомлень від рідних, переживали тривоги й біль цієї війни.Тому сьогодні особливо хочеться сказати дякую тим, завдяки кому ми маємо можливість жити ці моменти.Дякуємо нашим захисникам і захисницям.Тим, хто щодня тримає країну, щоб нам залишалося місце для життя, традицій і свят.Бо сьогоднішня вишиванка — не лише про минуле. Вона про теперішню боротьбу. Про людей, які виборюють право бути українцями. Право говорити рідною мовою, берегти свою культуру й просто жити на своїй землі.Ми ніколи не зможемо до кінця віддячити за цю силу, втому і ціну, яку ви платите щодня. Але ми пам’ятаємо. Ми цінуємо. Ми тримаємось завдяки вам.Нехай кожен, хто сьогодні одягнув вишиванку, подумки подякує за можливість бачити цей день.Світла пам’ять полеглим.Безмежна вдячність живим.