Заява командира «Християнського Корпусу» Олексія Середюка. Частина IIЗ невідомих мені причин Каплунова викрадають, і 10 днів про нього нічого не відомо. Жодна служба не повідомляє про його перебування. А потім уночі невідомі намагаються увірватися до квартири, де Степан жив із соратниками. Згодом з’ясовується, що це СБУ.Я не берусь коментувати їхню роботу. Вважаю дискредитацію СБУ, поліції, ТЦК чи будь-якої іншої державної служби антидержавною. Але мене дуже здивувало, коли в мережі з’явилося відео з Каплуновим і його особистою перепискою, фактично з подачею його як терориста, який нібито планував вбивство російського опозиціонера на День Незалежності.Це нонсенс. Є таємне слідство, докази, суд і лише після рішення суду людину можуть визнати злочинцем. А тут Каплунова просто оголосили злочинцем, опублікували якісь переписки й сказали: «Дивіться, це злочинець!» Хто це зробив і навіщо? Проглядається явна ціль посіяти сумніви. Хто такі РДК? Мутно все, ми не сильно розуміємо. Адже то вони когось там вбивали, то когось там арештовували. Навіщо це робити? Хто це робить?Каплунов - заступник командира РДК по бойовій роботі та офіцер ГУР. Він займається оперативною роботою, зокрема контактами з полоненими. Він не публічна людина. Робити його публічним - означає шкодити його роботі та операціям ГУР.А далі - ще дивніше. Після всього цього Каплунова просто відпустили. Без звинувачень, без кримінальної справи, без слідства. Людину, яку публічно виставили злочинцем, просто викинули на вулицю.Тож виникає питання: хто поширював цю інформацію, хто це контролював і навіщо?Я маю два мотиви це написати. Перший - наголосити: Степан Каплунов, який десять років воює за Україну, є героєм. Я знаю його особисто, його знають у ГУР.Другий - висловити категоричну позицію. Мені не подобається ситуація, коли людей без суду і слідства забирають у багажнику, а потім просто викидають на вулицю.Хотілося б, аби офіцери ГУР, СБУ, ЗСУ та МВС відчували взаємну повагу й вдячність за ту ношу, яку вони несуть. У цей непростий час хочеться при зустрічі потискати один одному руку з повагою, а не їздити тилом зі зброєю, відчуваючи тривогу, недовіру та ворожість.Я знаю, що ми досягнемо компромісу.Олексій Середюк - командир «Християнського Корпусу»ХРИСТИЯНСЬКИЙ КОРПУС