💬 Хаві пояснює обставини свого відходу з клубу:

«У січні мого останнього сезону як тренера я сказав їм, що не буду продовжувати роботу після червня — заради блага клубу і заради власного блага. Відтоді команда почала перемагати, і протягом двох-трьох місяців, поки ми не програли «ПСЖ» у Лізі чемпіонів і мадридському «Реалу» в Ла Лізі, вони постійно казали мені, що я маю залишитися, намагалися мене переконати. Насправді я провів особисту зустріч з Алехандро, тому що знаю, що саме він ухвалює рішення, і він запитав мене: «Як ви оцінюєте ситуацію?» Я відповів: «У мене є сумніви, тому що ви просите мене продовжити, але я не переконаний». Він сказав мені: «Так, ми плануємо наступний сезон, готуємо проєкт, і президент чітко виклав свою позицію». Після поразки від «Парі Сен-Жермен» мені зателефонував Алехандро, і я добре це пам’ятаю, тому що повертався зі школи з дітьми, і він сказав, що нам потрібно зустрітися. Він сказав, що вони провели засідання ради директорів і що більшість не вважає мою подальшу присутність очевидним варіантом. Він порадив мені поїхати до спортивного комплексу. Я відповів, що немає проблем, адже я вже сказав, що йду і мені не потрібно залишатися. У будинку президента. Там Лапорта — який пізніше не сказав правду — переконав мене залишитися. Він буквально сказав мені: «Хаві, я не можу уявити команду без тебе, я не можу уявити новий Камп Ноу без тебе, і я не можу уявити 125-річчя клубу без тебе як тренера». Оскільки я був сповнений ентузіазму і бачив велике майбутнє для команди з молодим поколінням, що підростає, я відчував, що можу продовжити. Потім ми провели нараду з планування нового сезону з усім тренерським штабом, а також з Раулем Мартінесом і Хуліо Тоусом — двома новими тренерами з фізичної підготовки, яких ми домовилися запросити разом з Алехандро і Деку. Саме тоді Алехандро почав кричати і заявив, що фізична підготовка — це катастрофа. Я перебив його і сказав, що це неправда. Є дані, які доводять, що з 2003 року жодна команда «Барселони» не пробігала більшу дистанцію, ніж наша. Ми ніколи не програвали через фізичні обмеження. Це була вигадана ними версія, щоб позбутися мене як тренера. І одним із тих, хто цьому сприяв, був Рауль Мартінес, який також є моїм близьким другом, адже він перейняв версію подій Алехандро, щоб змусити мене піти. У той момент я запитав його, яка саме в нього посада, тому що Деку був там як спортивний директор, а Боян — його помічником. На тій зустрічі було вирішено, що я не буду продовжувати, але замість того, щоб сказати мені це прямо, вони дали мені дві або три тижні на прощання».
🅾️

Будні каталонця