«Якщо поранило дроном, просто стікаєш кров'ю на вулиці і ніхто про це не дізнається». Що відбувається в окупованих Олешках — свідчення місцевих

Останніми тижнями в медіа лунають заяви про критичну гуманітарну ситуацію в місті Олешки, яке розташоване на окупованій російськими військами частині Херсонської області біля Дніпра. Частину наведених у цих заявах фактів неможливо підтвердити, що додає простору для маніпуляцій.

Щоб дізнатись ситуацію якомога точніше, я поспілкувався з мешканцями Олешок, які виїхали з міста, але підтримують зв'язок зі своїми рідними та друзями, які досі там залишаються. Ось що вони розповідають про поточний стан справ.

Тетяна (ім'я змінене) виїхала з Олешок із дітьми у 2024-му. Її чоловік вирішив не покидати свій дім і досі перебуває там. Жінка підтверджує: в місті жити дуже небезпечно й складно: щоденні обстріли, відсутність транспорту, поганий зв'язок і постійна присутність російських військових, які пересуваються в цивільному одязі, маскуючись під місцевих.

— Вчора ми спілкувалися телефоном, я так рада його чути кожного разу. В нас є «магічне» місце у дворі, де він вилазить на дерево й пробує додзвонитися, – каже Тетяна про зв'язок із чоловіком. – Він сказав про пожежу в хаті. Я подумала, що це наша — не почула. Але він потім сказав, що це згорів сусідський дім. А ще вчора в нього було свято, бо вдалося купити блок цигарок за 5 тисяч рублів.

За словами жінки, окупаційна влада в Олешках фактично відсутня, люди не отримують жодних адміністративних послуг.

— Якщо поранило дроном, можеш просто стекти кров'ю на вулиці й ніхто не дізнається. Нікому не дають забрати загиблих, поховати. Якщо хтось наближається до трупа, тут же літає дрон і поряд «кладе» ще один труп. Їх починають гризти собаки, – переказує Тетяна слова чоловіка. – Трупи потім звозять у морг, який не працює, бо світла немає. Сморід стоїть страшний.

Чоловік Тетяни розповідає їй, що виживає завдяки вирощеним на городі овочам, попереднім запасам круп та курям, які несуть яйця. Гроші в місті не завжди мають цінність, на відміну від продуктів чи палива. Їжу тут готують на саморобних пічках та багаттях.

— Там ще ледь-ледь працює лікарня і більше нічого. Жоден транспорт, крім швидкої допомоги, туди не заїжджає. На під'їздах до міста все розбивають дронами, — розповідає Тетяна. — Люди в такому стані, що не виходять цілими днями з будинків. І росіяни теж ховаються по хатах, хоча раніше вільно по вулицях ходили, на ринку до людей чіплялися.

Зі слів Тетяни, їй відомі випадки, коли українські військові скидали коробки з продуктами для мешканців Олешок. Цивільні швидко їх забирали — але потім, як їі сказав чоловік, до тих людей приходили росіяни й допитували, звинувачували у зв'язках з Україною.

— Наші військові контролюють усе з неба. Часто прилітає по хатах, де росіяни риють підвали. Дістається й нашим людям. Це таке болюче питання для всіх, — додає жінка. — Але мені чоловік каже: це війна. Ми розуміємо, що в тому, що сталося, винна тільки війна, винна Росія, яка сюди прийшла.

Повний матеріал на сайті Суспільне Новини
@bagnenkoDaily