АвВА INFO 🇺🇦

Понад 12 годин тривала масована російська атака на Україну. Звірячі удари, свідомий та цілеспрямований терор проти звичайних міст – майже 500 ударних безпілотників та понад 40 ракет, зокрема «кинджали». Вранці знову в нашому небі російсько-іранські «шахеди».Основними напрямками ворожої атаки були Київ та область, Запоріжжя, Хмельниччина, Сумщина, Миколаївщина, Чернігівщина, Одещина. Внаслідок обстрілу у столиці пошкоджена будівля Інституту кардіології. Станом на зараз відомо про чотирьох загиблих у Києві, серед яких 12-річна дівчинка. Мої співчуття всім рідним та близьким. Загалом в Україні відомо про щонайменше 40 поранених людей, серед яких є й діти.Під обстрілом були підприємство з виробництва хліба, завод автомобільної гуми, приватні й багатоквартирні будинки та об’єкти цивільної інфраструктури. Всі необхідні служби працюють на місцях.Ця підла атака відбулася фактично як завершення тижня Генасамблеї ООН, і саме так Росія заявляє про свою реальну позицію. Москва хоче далі воювати та вбивати й заслуговує лише на найжорсткіший тиск світу. Кремлю вигідно продовжувати цю війну й терор, доки є кошти від енергетики та діє тіньовий флот. Ми будемо й надалі завдавати ударів у відповідь, щоб позбавляти Росію цих можливостей заробляти та примусити до дипломатії. Кожен, хто хоче миру, має підтримати зусилля Президента Трампа і припинити будь-який російський імпорт. Час для рішучих дій давно настав, і ми розраховуємо на міцну реакцію США, Європи, «сімки», «двадцятки».

Сьогодні багато військових справ. Була доповідь Головкома, також начальника Генштабу, я говорив із міністром оборони України. Дякую всім, дякую всім нашим воїнам, передусім у районах Добропілля, Покровська, також Куп’янська. Дуже важливо, що ви досягаєте результатів та знищуєте окупанта. Загальні втрати росіян тільки в рамках нашої Добропільської контрнаступальної операції – вже більше трьох тисяч, більшість із них це безповоротні втрати. Саме там росіяни хотіли здійснити один зі значних проривів по фронту, але наші сили їх знешкоджують. Це важливо.Путін бреше лідерам, які з ним досі ще розмовляють, коли каже, що окупаційний контингент досягає якихось там їхніх цілей. Поки що вони вже далеко не перший рік змушені придумувати все нові й нові причини, чому терміни, які їм визначили, постійно переносяться. І це показово, що попри все, що Росії кажуть у світі, вони все одно відповідають тільки новими спробами штурмів та новими ударами по українських містах, по нашій інфраструктурі. Реально хворі війною, і чи можливо їх вилікувати – це питання. Єдине, що може примусити цей російський вірус війни зупинитись, – це сила, сильні рішення, сильна допомога.

Фінансова підтримка звільнених із полону — важливий напрямок нашої роботи. Разом із профільними підрозділами ОДА напрацювали дорожню карту допомоги як військовим, так і цивільним, що пережили російський полон.Ця підтримка доповнює державні виплати і має стати реальним підґрунтям для повернення людей до нормального життя.Окремо посилюємо медичний та психологічний супровід: після років катувань і знущань більшість колишніх полонених мають тяжкі хвороби та потребують тривалого лікування і ментальної підтримки.Важливе також питання працевлаштування та освіти. Завдяки програмам Служби зайнятості цивільні та їхні діти можуть безкоштовно навчатися у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Ми допомагаємо з документами, стажуванням і співпрацюємо з роботодавцями, готовими брати на роботу звільнених із полону.Доручив розробити чітку модель підтримки, щоб кожна людина після звільнення одразу отримала необхідну допомогу й турботу від держави.Наше головне завдання — повернути людей до життя.

Днями в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбулась презентація проєкту ЮНЕСКО «Підтримка стійкості українських дітей через навчання та викладання за допомогою живої спадщини». В онлайн форматі в цій презентації взяли участь педагоги школи №7 міста Авдіївка, директор ЦПРПП Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області Марина Давидова і завідувач Народного музею історії міста Авдіївка Тетяна Переверзєва. Цей проєкт про те, як культурні практики можуть бути ресурсом для освіти й підтримки дітей у непростий час. Коли пісня, ремесло чи обряд стають не лише «історією», а способом відчувати себе частиною живої культури. Мета проєкту — допомогти школярам пізнати й цінувати свою живу спадщину. На основі створених навчальних матеріалів, вчителі початкової та середньої школи зможуть інтегрувати живу спадщину в освітній процес і показати дітям, що культура може бути джерелом сили й підтримки у складні часи. Презентація включала такі теми:• підтримка стійкості українських дітей через навчання та викладання з використанням живої спадщини,• вчителі в центрі підходу: досвід учителів з першої фази проєкту та закордонний досвід. В ході реалізації проєкту з метою підготовки умов для масштабування методології в Україні буде підготовлено до 100 вчителів-тренерів по всій Україні; розроблена онлайн-платформа українською мовою з методичними матеріалами, тематичними дослідженнями, фільмами та інструментами для вчителів, зацікавлених у застосуванні цієї методології в Україні. Якщо ви бажаєте долучитися до цієї ініціативи та стати тренером-педагогом, запрошуємо заповнити заявку. Проєкт пропонує чудову можливість поглибити ваші знання про живу спадщину, дослідити, як її можна інтегрувати в шкільне навчання різних предметів, зміцнити зв’язки у вашій громаді та втілити ваші творчі ідеї в життя.https://surl.li/gswileДо участі в конкурсі запрошуються вчителі навчальних закладів різноїформи власності – державних, приватних чи комунальних, які представляють шкільну та позашкільну освіту.Анкети приймаються до 25 вересня 2025 року. Відділ культури

Хочу сьогодні особливо подякувати всім нашим воїнам, які завдають Росії дійсно значимих втрат. Втрат на фронті. Втрат у прикордонні. Втрат на власній території Росії завдяки нашим далекобійним ударам. Найбільш ефективні санкції – санкції, які діють найшвидше, – це вогонь на російських нафтових заводах, на їхніх терміналах, нафтобазах. Суттєво обмежили російську нафтову галузь – і це суттєво обмежує війну. Російська війна – це фактично функція нафти, функція газу, усіх інших російських енергоресурсів. Дякую спецпризначенцям Служби безпеки України, які днями дуже якісно відпрацювали по Приморську. Найбільший нафтовий термінал Росії на Балтійському морі. Є суттєві пошкодження, все перевірено. І це відчутно для ворога. Наші спецпризначенці тримають у полі зору також порт Усть-Луга та всі інші російські точки виходу на світовий ринок. Зараз безпілотники Служби безпеки України здатні діяти на відстані більше тисячі кілометрів. Працюють також Сили спеціальних операцій, Сили безпілотних систем, Служба зовнішньої розвідки, ГУР. Дякую всім за влучність!

До Дня народження Авдіївки пройшла відкрита лекція «Авдіївка: місто на пограниччі шляхів і культур». Спікерка, завідувач Народного музею історії міста Авдіївка Тетяна Переверзєва, провела слухачів і слухачок надзвичайно цікавим маршрутом від Дикого поля до сучасної історії рідного міста. Всіх присутніх з Днем міста привітав начальник Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш. В виступі Віталія Степановича були і спогади про звитяжні сторінки історії Авдіївки, і бачення майбутнього нашого міста. Під час лекції говорили про розвиток територій, на яких знаходиться сучасна Авдіївка, в період козацької доби. Познайомились з Авдіївкою як прикордонною лінією імперій. Торкннулись сторінок історії, де Авдіївка ставала передовим рубежем як індустріального розвитку, так і війни з росією. Говорили про пограниччя Авдіївки не тільки географічне, але й культурне та ментальне. Авдіївка – це місто, яке завжди було на межі: це були території фактичного прикордоння Запорозької Січі та ворожих земель; через місто проходили важливі торговельні шляхи; у XX столітті Авдіївка залишалася індустріальним містом, але на межі — між Донецьком і селами, між вугільним Донбасом і сільськогосподарським степом; в 2022 році місто стало символом спротиву, витривалості, мужності; місто опинилось буквально «між життям і смертю», між окупацією і свободою. Цікавим був діалог про основні культурні традиції, привнесені козацтвом на Донеччину, про особливості ідентичностей Авдіївки, про риси характеру авдіївців, сформованих життям на пограниччі. Авдіївка і авдіївці завжди будуть пам’ятати воїнів-захисників: і наших краян; і бійців, які віддали життя під час оборони міста, і всіх звитяжців, які загинули, захищаючи незалежність України. Хвилиною мовчання вшанували світлу пам'ять Героїв. В день народження міста знайшлось місце і для подарунків. Заступник начальника Авдіївської міської військової адміністрації Сергій Легенький передав до фонду Народного музею історії міста Авдіївки предмети, пов’язані з креативними сторінками історії Авдіївки. З Днем міста авдіївців привітала Тетяна Чернишова з Торецької громади. Олена Кочанова, голова ГО «Центр інноваційного розвитку «Персона», місто Павлоград, подарувала всім присутнім вірш про Авдіївку. Авдіївка як пограниччя – дає кожному жителю і жительці, спільноті, можливість обрати одну зі стратегій: сприймати життя на межі як лінію розмежування, або як точку взаємодії, взаємовпливів, солідарності. Лекція залишила по собі багато простору для роздумів. Відділ культури

10 вересня завідувач Народного музею історії міста Авдіївка Тетяна Переверзєва взяла участь в роботі правозахисного клубу «Нематеріальна культурна спадщина. (Не)видимі цінності. (Не)обліковані втрати», організованого Центром громадянських свобод у співпраці з Коаліцією дієвців культури та за участі Товариства Рафаеля Лемкіна. Це була відкрита подія для культурних діячів, правозахисників, дослідників, музейників, журналістів і всіх, кому небайдужа тема збереження української ідентичності під час війни. У ході дискусії розглядалися такі питання:Як описати значення втрати побутових практик, слів, смаків, співу, говірок, зображень? Скільки таких кейсів принесла війна?Чи існує методологія фіксації втрат? Хто її веде?Чи можуть ці втрати бути враховані в міжнародних судах (в контексті Конвенції ЮНЕСКО 2003 року)?Як ці втрати вплинуть на майбутнє України? Пані Тетяна розповіла про роль нематеріальної культурної спадщини, зокрема Авдіївської каші, як символу родинної єдності, способу згуртування громади; маркера локальної ідентичності; про інструменти у сфері охорони НКС, які використовуються в надзвичайних ситуаціях в Україні.Ця важлива зустріч ще раз підкреслила, що державна політика у сфері культурної спадщини має стати складником формування національної безпеки, а всі зафіксовані втрати нематеріальної культурної спадщини під час російсько-української війни мають стати доказами злочинів держави-агресора.

📣 До УВАГИ ветеранів війни та членів сімей загиблих Захисників і Захисниць України!У 2025 році на рівні Авдіївської міської територіальної громади реалізується механізм виплати грошової компенсації за самостійне санаторно-курортне лікування окремих категорій осіб, які зареєстровані/фактично проживали (для ВПО) на території Авдіївської міської територіальної громади до 24.02.2022 року та перемістилися (евакуювалися) за її межі.☝️ Хто може отримати виплату?✅ Ветерани війни, які отримали відповідний статус під час участі в АТО/ООС та/або у заходах із захисту України в умовах повномасштабного вторгнення РФ:учасники бойових дій;особи з інвалідністю внаслідок війни;учасники війни;✅ Члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України/ветеранів війни.📜 Як подати та які документи потрібні?Документи подаються до УСЗН Авдіївської МВА у два етапи:До лікування – щоб підтвердити намір та право на компенсацію:заява, копії паспорта, ідентифікаційного коду, посвідчення, довідки ВПО, дані про заклад і вартість лікування тощо.Після проходження лікування – щоб отримати грошову компенсацію:заява, підтвердження проходження лікування та його оплати, реквізити IBAN тощо.📝 Для оперативного опрацювання потреби у зазначеній послузі просимо звертатися за телефоном: 050 959 22 14 (УСЗН Авдіївської МВА)

У боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України 23 червня 2024 року загинув командир 2-го взводу 1-ї роти 108-го окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка молодший сержант Олег Сидорчук, позивний Ісус. Олег народився 29 грудня 1982 року в місті Рівне. Навчався у Шпанівській загальноосвітній школі, а згодом здобув фах у Рівненському державному аграрному коледжі за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівельних споруд». За цим напрямом понад сім років працював на підприємстві.У 2016 році волонтером приїхав до Авдіївки, тут зустрів місцеву дівчину Ольгу, з якою незабаром одружився. Олег вирішив залишитися жити в Авдіївці - місті, що відразу полонило його душу й стало другою домівкою.З перших днів широкомасштабного вторгнення він допомагав евакуйовувати людей з Авдіївки та доправляти гуманітарну допомогу місцевим жителям.У березні 2023 року його призвали до лав Збройних сил України. Олег приєднався до легендарного батальйону «Вовки Да Вінчі», засновником і першим командиром якого був Дмитро «Да Вінчі» Коцюбайло (загинув 7 березня 2023 року), який зі своїм загоном тривалий час стояв на захисті Авдіївки. Тут Олег не лише проявив себе як мужній воїн і надійний побратим, а й став командиром взводу, заслуживши довіру та повагу своїх бійців.З особливим теплом і повагою згадують Олега Сидорчука і його друзі, серед них - Роман Пивошенко. «Олег був для мене більше, ніж друг. Ми разом служили в церкві, допомагали нужденним людям і малозабезпеченим сім’ям, займалися евакуацією тих, хто опинився в небезпеці. Він щиро любив Бога і людей, любив Авдіївку, яка стала йому рідною. Його серце горіло бажанням розповідати всім про Божу любов. Навіть коли пішов захищати Україну, він продовжував проповідувати своїм побратимам. Його останній пост у Facebook звучить сьогодні особливо сильно: "Ми пізнали любов з того, що Він поклав Свою душу за нас; і ми маємо класти душі за братів." (1 Івана 3:16) І далі він додав: "Любов — це добровільний вибір заради благополуччя майбутнього своїх близьких і рідних. 'FREEDOM' (свобода) не є безкоштовною.", - цитує полеглого товариша Роман. 23 червня 2024 року у Красногорівці Мар'їнської громади Покровського району ворожий дрон обірвав життя Ісуса - смерть настала миттєво. Олега Сидорчука провели в останню путь на Рівненщині, у селі Шпанів, в оточенні близьких і з належним вшануванням його подвигу.В нього залишились матір, дружина, брат і донька. Вічна пам’ять Герою!

Виплати від Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП) для пенсіонерів, осіб без права на пенсію та осіб з інвалідністюзавершено у липні 2025 рокуУ серпні 2023 року Мінсоцполітики, Пенсійний фонд і Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП ООН) ініціювали спільний проект, мета якого – забезпечити максимальну синергію у наданні українським громадянам грошової підтримки від міжнародних гуманітарних організацій. В результаті українці з найвразливіших категорій, які проживають на територіях активних або можливих бойових дій, мають низькі доходи та не отримують інших грошових допомог від міжнародних організацій, отримували додаткову фінансову підтримку до липня 2025 року включно.Розмір такої допомоги – це різниця між пенсією (або соціальною виплатою), яку вже має людина, та 3 250 грн. Тобто, якщо соціальна виплата становить, приміром, 2 700 гривень, – людина отримує від ВПП ООН ще 550 гривень додаткової допомоги. У зв’язку з обмеженими фінансовими ресурсами, програму Додаткової грошової допомоги ВПП ООН завершено. Тим хто відповідав умовам проєкту, повідомляємо, що липневі виплати – останні в межах цієї програми та отримувачам допомоги через АТ Укрпошта будуть виплачені до кінця серпня 2025 року. У разі надходження додаткового фінансування програма може бути відновлена або замінена на іншу форму допомоги.Отримувачам допомоги додатково нікуди звертатися не потрібно. Вона буде виплачена тим же способом, яким людина вже отримує пенсію або соціальні виплати (на банківську карту або через Укрпошту).